Читать книгу Великий ветеринарний довідник - Группа авторов - Страница 8

За призначенням утримання коней поділяють на племінних, товарних і робочих (кінні двори). Перші призначені для відтворення і вирощування племінного молодняку верхових, рисистих і ваговозних порід з метою вдосконалення існуючих і виведення нових порід коней. Товарні служать для виробництва продукції і поділяються залежно від виду основної продукції на м’ясні, кумисні і кумисно-м’ясні. У кінних дворах утримують робочих коней.

Стайні для робочих коней практикують для групового і стійлового утримання, їх обладнують стійлами, денниками і приміщеннями для групового утримання.

У стійлах коней утримують на прив’язі. У денниках утримують без прив’язі жеребних і лактуючих кобил, а також жеребців-плідників. Кількість денників в приміщеннях для робочих коней становить не менше 20 % загальної кількості конемісць. Площа денника повинна удвічі перевищувати площу стійла.

Молодняк робочих і племінних коней утримують групами.

Стайні для племінних коней проектують для денникового і групового утримання. У денниках утримуються індивідуально: жеребці-виробники, кобили і найбільш цінний племінний молодняк, а також молодняк, який знаходиться в індивідуальному тренінгу.

Приміщення стайні мають бути розділені на ізольовані секції, кожна з двома виходами. Місткість кожної секції – не більше 24 місць.

У всіх стайнях мають бути наступні приміщення: фуражна, приміщення для грубих кормів і підстилки, збруйно-шорна, інвентарна, майданчик для резервуару з водою. Крім того, має бути манеж для проби і парування кобил, манеж для запрягання, сідлання і проводки молодняку, водно-душовий денник, а в стайнях для коней кумисного напряму продуктивності – приміщення для доїння кобил і місце для прийому молока з приміщеннями для заквашування, розливу, миття, підсобне приміщення, холодильна камера.

Залежно від рельєфу місцевості і спрямованості стайні будують прямокутної, Г- і П-образної форми. У стайнях для коней частіше застосовують дворядне розміщення стійл і денників, об’єднаних загальним кормо-гнойовим проходом по середній лінії стайні завширшки 2,6 м (для робочих коней) і 3 м (для племінних коней).

При будівництві стайні необхідно дотримуватися визначеної висоти і кубатури приміщення. Висота від підлоги до конструкцій стельового покриття, що виступають, на племінних фермах – 3 м, в манежі – 4,5 м; у приміщеннях для групового утримання коней на глибокій підстилці – 3,3 м. Внутрішня поверхня стін і стель приміщень має бути гладкою, пофарбованою у світлі тони і такою, що дозволить проводити дезінфекцію.

Для профілактики ревматичного запалення копит перед автопоїлкою має бути вентиль для перекриття води розпаленим тваринам. Повітря має надходити через припливний канал, розташований під стелею, від стіни до кормо-гнойового проходу, щоб холодне повітря не поступало на розпаленого коня. Чергова і збруйна кімнати повинні опалюватися (суміжні); біля кожного приміщення має бути конов’язь.

Існують норми площі і кількості тварин, відповідно до яких коней розміщують у стайнях (табл. 4).

Таблиця 4

Гранична кількість тварин і норми площі на одну тварину в стайнях

Для дорослих коней температура повітря у приміщеннях допускається 4–6 °C, для молодняку – 6 – 10 °C. Відносна вологість – до 85 %. Повітрообмін на 1 ц маси взимку 50 м³/год., влітку – 100, в перехідний період – 70 м³/год. Швидкість руху повітря взимку – до 0,3 м/с, влітку – до 1, в перехідний період – до 0,5 м/с.