Читать книгу Інформатика. Дитяча енциклопедія - Группа авторов - Страница 19

Усі сучасні обчислювальні системи (на цей час) можна поділити на три великі класи:

Міні-ЕОМ (у тому числі і персональні комп’ютери), менфрейми, суперкомп’ютери. Ці класи різняться не за зовнішнім виглядом, а за функціональними можливостями.

Сучасні персональні комп’ютери мають практично такі самі характеристики, що і міні-ЕОМ вісімдесятих років: 32– і 64-розрядну архітектуру і шинну організацію системи. Клас міні-ЕОМ дуже різноманітний. Від ноутбуків і палмтопів до потужних серверів для систем масштабу підприємства. Ознакою цього класу машин є шинна організація системи (усі пристрої «нанизуються» на спільну магістраль) і стандартизація всього програмного і апаратного забезпечення. Міні-комп’ютерні системи є безумовними лідерами з продажу в комп’ютерній галузі, тому що вони орієнтовані на широке коло споживачів.

Усередині класу міні-ЕОМ виділяють міні-комп’ютери та мікрокомп’ютери. Термін «міні-комп’ютери» закріпився за старшими моделями серверів, які використовують архітектуру RISC и UNIX. Головними виробниками на ринку міні-комп’ютерів являються фірми AT&T, Intel, Hewlett-Packard, DEC (Digital Equipment Corp.), Pyramid, Sun, Silicon Graphics.

До мікрокомп’ютерів належать численні моделі персональних комп’ютерів, у тому числі не сумісні з IBM PC, а також ноутбуки і палмтопи.

IBM-сумісні комп’ютери

IBM-сумісними називають ПК тих виробників, які при створенні своїх ПК орієнтуються на IBM PC (комп’ютер, створений у 1981 році фірмою IBM). IBM-сумісний ПК може використовувати більшість зовнішніх пристроїв і програм, які розраховані на IBM PC.

Найважливішу роль у розвитку IBM-сумісних комп’ютерів зіграв принцип відкритої архітектури. Фірма IBM зробила комп’ютер не єдиним нероз’ємним пристроєм, а забезпечила можливість зборки із незалежно виготовлених частин. Зборка проходить за принципом дитячого конструктора.

Переваги IBM-сумісних комп’ютерів полягають у наступному.

• Повна програмна сумісність цих комп’ютерів привела до появи сотень тисяч програм, які охопили всі сфери людської діяльності. Багато фірм вкладають великі кошти в розробку програмного забезпечення, бо впевнені, що їхні програми будуть використовуватись на всіх IBM-сумісних комп’ютерах і надалі.

• Відкритість ринку IBM-сумісних комп’ютерів привела до жорсткої конкуренції тисяч виробників комп’ютерів і їх комплектуючих, а отже, до максимально швидких темпів використання технічних новинок, які забезпечують підвищення можливостей комп’ютерів при збереженні відносно низьких цін.

• Модульна будова й інтеграція компонентів IBM PC-сумісних комп’ютерів забезпечила компактність комп’ютерів, їх високу надійність і простоту ремонту.

• Модульна будова IBM PC-сумісних комп’ютерів також забезпечила можливість їх легкої модернізації, у тому числі силами самих користувачів.

• Відносно високі можливості IBM PC-сумісних комп’ютерів з переробки інформації дозволили використовувати їх як для розв’язання більшості завдань у бізнесі, так і для особистих потреб користувачів.

Альтернативними IBM PC-сумісним комп’ютерам є комп’ютери Apple Macintosh.

Комп’ютери Apple Macintosh

Комп’ютер Apple Macintosh – це єдиний поширений комп’ютер, не сумісний з IBM PC. У середині 80-х років комп’ютери Macintosh, розроблені фірмою Apple, незважаючи на свою дорожнечу, створювали достойну конкуренцію IBM PC-сумісним комп’ютерам, бо вони забезпечували наочний графічний інтерфейс користувача і були значно простіші в користуванні. Але в 90-х роках для IBM PC-сумісних комп’ютерів була розроблена ОС з графічним інтерфейсом – Windows, Windows NT, Windows 95, OS/2, а також багато розрахованих на них програм. І переваги Macintosh значною мірою зникли. Частка Macintosh у загальному випуску комп’ютерів стала знижуватися (десь 7–8 %). У 1991 році була створена ОС Мас 7.0, де використовувались 32-розрядна адресація, меню програм, віртуальна пам’ять. Того ж року почався випуск моделі Macintosh LC – відносно дешевого комп’ютера, який став одним із найвдаліших комерційних проектів Apple.

У 1992 році переносні комп’ютери Macintosh PowerBook стали найкращими щодо продажу серед класу ноутбуків. Тоді ж створили кишеньковий комп’ютер Newton, у якому можна було вводити рукописний текст. Серед недоліків була маленька оперативна пам’ять, яка заважала написанню прикладних програм для Newton.

1997 року Apple випустила нову родину Macintosh – G3. Серцем цього комп’ютера став процесор нового покоління PowerPC.

Наприкінці 90-х років фірма анонсувала родину нових прискорених комп’ютерів iMac з більш низькою ціною. Вони представлені в п’яти кольорах: мандарин, полуниця, виноград, лохина, лайм.

У 2000 році комп’ютери Macintosh складали приблизно 10 % комп’ютерного парку. Вони широко використовувалися в освіті, видавницькій справі, при створенні мультимедіа-програм і т. д.

Зараз комп’ютери Macintosh «зменшуються» у розмірах, як і IBM PC-сумісні комп’ютери, мають своїх прихильників на ринку продажу.

Робочі станції

Робочі станції (Workstation) – як правило, це молодші моделі міні-ЕОМ, які потрібні для роботи з одним користувачем. Вони мають продуктивність як у найбільш потужних персональних комп’ютерів або ще вищу. Їх ціна теж вища, ніж у звичайних ПК.

Багато робочих станцій працюють під керівництвом ОС UNIX.

Робочі станції – це частіше за все офісні ПК, які використовуються для інтенсивних обчислень. Звичайно це робота з професійними науковими та інженерними програмами модулювання типу CAD/CAM, створення середовищ, розробка програмного забезпечення та різних прикладних програм типу клієнт-сервер. Існують спеціалізовані графічні станції для роботи з тривимірною графікою.

Менфрейми

Менфрейми, або великі ЕОМ, – універсальні електронно-обчислювальні машини загального призначення. Це комп’ютери, створені для обробки інформації великої ємності. Найбільш великий виробник – фірма IBM (менша частина продажу у фірм Unisys, Amdahl). Великі комп’ютери активно використовуються у фінансовій сфері, оборонному комплексі. Вони займають до 20–30 % комп’ютерного ринку. Відрізняються виключною надійністю, високою швидкодією, дуже великою пропускною можливістю каналів вводу-виводу. До них можуть приєднуватися тисячі терміналів (робоче місце, яке складається з монітора та клавіатури) або персональних комп’ютерів для роботи користувачів.

Більшість великих корпорацій, банків, зарубіжних урядових установ обробляють свої дані на великих ЕОМ. Незважаючи на велику вартість цих машин, попит на них не падає. Централізоване збереження та обробка даних виходить дешевше, ніж обслуговування окремих систем обробки даних, які складаються із сотень і тисяч персональних комп’ютерів.

Суперкомп’ютери

Супер-ЕОМ – це електронно-обчислювальні машини загального призначення з дуже високою продуктивністю, які застосовуються для розв’язання задач із дуже великими обсягами інформації. Абсолютного визначення терміна «супер-ЕОМ» немає. Але з назви і з попередніх речень зрозуміло, що все, з чим працює супер-ЕОМ, – це супер-, дуже… Перші супер-ЕОМ були створені американським інженером-електронником Сеймуром Креєм. Головні користувачі – військові, метеорологи, геологи, фізики, медики, біологи, архітектори, хіміки та багато інших учених. Наприклад, якісний прогноз погоди або моделювання ядерного вибуху потребує колосальних розрахунків, тому використання супер-ЕОМ тут повністю виправдане. На початку 1990-х років суперкомп’ютери проникли до фінансової сфери. При великому обсягу угод на біржах суперкомп’ютери виконують обчислення в режимі реального часу.

При створенні кінофільмів «Термінатор» та «Парк юрського періоду» були використані можливості комп’ютера Onyx Reality.

Супер-ЕОМ коштують дуже дорого. Головні виробники – Cray Research (підрозділ фірми Silicon Graphics), Hitachi та ін.

Мережеві комп’ютери

NC (Net Computer) – це компонент архітектури клієнт-сервер, який має мінімальне програмне забезпечення і який призначено для роботи в мережі. Звідси інша назва комп’ютера – тонкий клієнт (thin client).

Сховище для мережевих даних

Роком «народження» цих комп’ютерів можна вважати 1996, коли група компаній на чолі з Oracle (а також Sun, IBM, Wyse Technology) оголосила про початок ери комп’ютерних мереж. Ними було опубліковано документ «Network Computer Reference Profile», у якому було сформульовано головні напрямки розвитку Net Computer. Ці комп’ютери повинні обробляти інформацію, яка зберігається на серверу.

Як вважають виробники, ці комп’ютери з часом замінять настільні ПК у комерційних компаніях, в освітянських установах і т. д., адже вони значно дешевші. Їм не потрібні особисті пристрої постійної пам’яті, затрати на модернізацію будуть зведені до мінімуму, а адміністрування буде вестися тільки на сервері.