Читать книгу Інформатика. Дитяча енциклопедія - Группа авторов - Страница 3

Якщо інформація є товаром, то її потрібно якось вимірювати. Ми купуємо один кілограм яблук або три метри тканини. Скільки ж інформації можна купити?

Вимірювати інформацію можна виходячи з того, у якому вигляді вона представлена. Якщо це письмовий текст, то можна рахувати літери, слова чи сторінки. Часто так роблять у видавництвах. Якщо інформація звукова, то можна вимірювати час звучання у хвилинах, секундах або інших одиницях.

Найпоширеніший спосіб вимірювання інформації – об’ємний. При алфавітно-цифровому поданні інформації будь-яке слово, що є послідовністю символів, стає інформацією. Число символів у слові називається його довжиною. Кожний новий символ збільшує кількість інформації, наданої послідовністю символів обраного алфавіту. Кількість інформації, що міститься в слові з одного символу, приймають за одиницю. Якщо ми конструюємо повідомлення, використовуючи двозначний алфавіт з двох цифр 0і 1, то будь-яка з них стає еталонною одиницею кількості інформації. Величину, здатну приймати лише два різних значення (0і 1), називають бітом (англ. binary digit – двійковий знак). Таким чином, біт – мінімальна одиниця кількості інформації.

Види інформації, які людина отримує за допомогою органів чуття

Порівнюючи з еталоном, можна встановити об’єм (кількість) інформації, що міститься в слові, записаному в тому ж двозначному алфавіті. Але при представленні інформації у вигляді послідовності слів, складених із символів двозначного алфавіту (коли відсутній навіть пробіл для розмежування слів), стає неможливим розкодування, тобто розуміння отриманої інформації. Зрозуміти її можна лише за умови наявності угоди про фіксовану довжину послідовностей з 0 і 1, що складають слово в поданій інформації. Такою довжиною стали вважати вісім символів (нулів і одиниць) – 8 біт. Величина кількості інформації у 8 біт називається байтом. Таким чином, будь-яку інформацію на комп’ютері вимірюють у бітах і байтах.

Види інформації, які людина отримує за допомогою органів чуття, називають органолептичною інформацією.

Світ навколо нас дуже різноманітний. Він повен всілякими образами, звуками, смаками, запахами. І всю цю інформацію доносять до свідомості людини її органи чуття: зір, слух, смак, дотик, нюх.

Сприймаючи інформацію про об’єкти за допомогою органів чуття, людина прагне зафіксувати її в такій формі, щоб вона стала зрозуміла іншим. При цьому одна і та ж інформація може бути подана у різних формах: числова – цифра, число, вираз, таблиця; текстова – художня (казка, роман), наукова (доповідь, стаття); графічна – картина, креслення, графік; звукова – музика, шум, мова; комбінована – фільм, відеокліп, концерт. Наприклад, музичну тему композитор зіграє на фортепіано (звукова інформація), а потім запише за допомогою нот (зорова інформація). Художник представить музику у вигляді картини, поет – за допомогою вірша, хореограф – у вигляді танцю.

Більш докладно про представлення інформації в комп’ютері йтиметься в наступних розділах.

У наш час комп’ютери все більше проникають у всі сфери життя. Вони застосовуються для роботи з різною інформацією. Тож частіше й частіше в бітах і байтах вимірюють інформацію фахівці зовсім не комп’ютерних спеціальностей.