Читать книгу Інформатика. Дитяча енциклопедія - Группа авторов - Страница 6

Люди завжди знаходили можливість зробити сховища інформації більш компактними, що дозволяло робити необхідну інформацію транспортабельною, більш зручною для зберігання, а також обмежувало доступ до неї небажаних осіб. Тому і з’явилися носії інформації, придатні для транспортування (глиняні таблиці, дощечки, папірус, пергамент, папір, магнітні носії, лазерні носії та ін.).

Схема Шеннона

Із зміною носіїв інформації змінилися і методи нанесення інформації безпосередньо на носії, що спричинило необхідність винаходу відповідних технічних засобів для роботи з інформацією: «випалення глини – глиняні таблиці», «папір – книгодрукування», «магнітні носії – комп’ютер».

У ХХ ст. як засіб для зберігання, переробки і передачі інформації науково-технічний прогрес запропонував суспільству комп’ютер.

Засоби зберігання інформації можна поділити на рукописні і друкарські, машинні, спеціальні (кіно, відео, фотографія і т. п.).

Сучасні засоби передачі інформації використовують класичну схему Шеннона.

Каналом зв’язку може бути радіо-, телефонна, оптико-волоконна, супутникова або інша лінія зв’язку. За допомогою каналів зв’язку комп’ютери об’єднуються у комп’ютерні мережі. Більш докладно про комп’ютерні мережі йтиметься у наступних розділах.

Носій інформації – матеріальний об’єкт для її зберігання. Носієм інформації може бути:

• будь-який матеріальний предмет (папір, камінь, дерево, стіл, класна дошка, зоряний пил тощо);

• хвилі різної природи: акустична (звук), електромагнітна (світло, радіохвиля), гравітаційна (тиск, притягання) тощо;

• речовина в різному стані: концентрація молекул у рідкому розчині, температура і тиск газу тощо.