Читать книгу Голова Якова - Любко Дереш - Страница 41

Ірена відновила скандинавський терор за день до смерті батька. Остання її есемеска була такою: «Моє тіло не упізнають в Японії».

А може, це був не терор. Може, це був останній скрик вьольви?

Він упіймав на собі погляд Пустки, Порожнечі, і цей Погляд був присудом.

Спустошеність. Devastation. Станція Дева. Пралайя. Холодіючи, він зрозумів, що його впіймали і тепер поведуть до суду.

Яків вирішив, що явка з признанням пом’якшить покарання.

Після кави і сигарети Яків сказав братові, що хоче поїхати до Львова. Брат підкинув його до церкви Юра, далі Яків пішов сам.