Читать книгу Відверта розмова про жіноче здоров’я. Просто про головне - Наталія Лелюх - Страница 8

1. «Чому мені той лікар призначив ось такий аналіз (ліки, обстеження)?»

Я не знаю. І це не горезвісна лікарська солідарність і колегіальність. Якщо зібрати кількох хороших лікарів пострадянського простору в одній аудиторії та поставити їм питання, на яке вони мають дати швидку й коротку відповідь, то варіантів буде багато. На відміну від американських серіалів, у нашій медицині завжди є елемент вільної творчості. Це не добре й не погано – це наші реалії.

Якщо ви маєте сумніви щодо призначень, якщо ви не розумієте мотивів лікаря, поставте йому питання під час візиту або ж прийдіть до цього лікаря ще раз. Якщо лікар відмовляється дати відповідь, подумайте про пошук іншого фахівця.

Якщо ви здали гормональні аналізи за призначенням одного лікаря, а лікуватися прийшли до іншого – може виникнути багато нюансів. Якщо вам не зрозуміло, чому в схемі лікування вісім препаратів, інший лікар не зможе відповісти на це запитання.

Запитуйте про вісім препаратів тільки в того, хто їх призначив.

2. «Допоможіть мені! Правда, під ніж я не ляжу, гормони не питиму, всі ліки – отрута, аналізи недостовірні, та все ж ви лікар і зобов’язані мені допомогти на моїх умовах!»

Не допоможу. Я не працюю в односторонньому порядку. Питання зцілення вирішуються між людиною і Богом. Лікар – універсальний перекладач із мови Бога (я в це вірю, пробачте). І тільки за допомогою розсудливого і двостороннього діалогу вирішується проблема. Диктатура можлива тільки в реанімації, але там працюють майже ангели-хранителі. Я зараз говорю про поліклініку, про болі й виділення, які не вбивають, але життя псують.

Так ось, спрацьовує тільки діалог, до якого залучено двох експертів – пацієнта, який найбільше знає про свої відчуття, і лікаря, який добре знається у своїй сфері.

3. «Лікарю, скажіть, мені це точно допоможе?»

Я сподіваюсь. Але не гарантую. Мій досвід підказує, що, якщо ми з вами зробимо так (приймемо це лікування, зробимо цю операцію та ін.), буде краще. Якщо ви вагаєтесь, я прошу вас звернутися до інших фахівців, можливо, вони знайдуть більш переконливі слова чи методики. І нададуть гарантії.

Я не надаю гарантій. І медицина їх в принципі не надає. Я можу гарантувати, що не візьмуся лікувати те, про що нічого не знаю, не прийду на роботу напідпитку, щодня шукатиму нові знання і новий досвід. Далі цього мої гарантії не сягають.

4. «Лікарю, а якщо я зараз не можу прооперуватися (робота, діти, гроші, відпустка та ін.), а прийду до вас через 3–4 місяці, нічого ж страшного не трапиться?»

Не знаю. Може впасти на голову цеглина (на мою), охолоне ядро землі (і буде взагалі не до терапії), у науці відбудеться дивовижне відкриття лікування шляхом пазлового складання атомів і я за ці три місяці пройду курси з опанування цієї методики… А може початися прогресування вашого захворювання.

Повторю улюблену фразу: лікарі не боги, хоч і знайомі з мовою Бога. У всіх лікарів є пуп (підморгую). Ага! Точно є, я перевіряла. Нас, лікарів, як і пацієнтів, народила мама. Тому я не вмію передбачати повороти світобудови на такий далекий час і при таких дрібних вхідних даних. Я чесно відповідаю: не знаю. Це не боягузтво чи невігластво. Це реальна оцінка власних можливостей.