Читать книгу Українські жінки у горнилі модернізації - Оксана Кісь - Страница 8

Іванна Черчович

В українському просторі Галичини зламу ХІХ – ХХ століть жінки помітні не одразу. Приписувана їм винятково приватна сфера активності – щонайперше в межах дому і родини – створювала враження, що жінок або взагалі не було, або було дуже мало. За винятком кількох відомих жіночих імен життя загалу видавалося майже непомітним, особливо на тлі зримих громадських досягнень чоловіків. Така ситуація, однак, упродовж другої половини ХІХ ст. мала позитивну тенденцію до змін, зазнаючи час до часу критики в контексті поширення емансипаційних ідей і розвитку жіночого руху. Вивчення історії повсякдення і приватного життя все ж дозволяє роздивитися, як і чим жили жінки, зокрема – у середовищі української інтелігенції, представники якої найчастіше ставали авторами спогадів, щоденників, родинного листування. Через них можна спробувати пізнати і зрозуміти ментальність людей тієї доби та загалом світ, у якому ці люди жили.

Кого ж вважали українською інтелігенцією в Галичині на зламі ХІХ – ХХ століть? Зазвичай інтелігенцією називають верству, представники якої професійно займаються розумовою, передусім творчою працею, політикою, розвитком та поширенням культури, але таке визначення в контексті тогочасних українських реалій не досить повно окреслює цю соціальну групу. Однією з ключових ознак приналежності до інтелігентної верстви у розумінні українців того часу була освіта: людина, яка здобула освіту, вже могла претендувати на приналежність до інтелігенції. Водночас ця соціальна група творила тогочасний національний провід, адже її представники визначали і задавали темп суспільно-політичному життю українців краю. На особливості останнього чи не найбільше впливав чинник багатонаціональності Галичини як складової частини Австро-Угорської імперії. Двома найбільшими народами, чиї інтереси в регіональній політиці перетиналися найчастіше, були поляки і українці. Маючи визначальний вплив на політичний розвиток краю (в рамках конституційних реформ 60-х років ХІХ ст. в Габсбурзькій імперії), польське суспільство вважало Галичину плацдармом для майбутнього відродження державної незалежності Польщі. Українці, натомість, не сприймали такого, винятково польського, трактування цього регіону. Міжнаціональна конфронтація, відтак, була невід’ємною частиною публічного життя у середовищі української інтелігенції. Без неї важко зрозуміти і тогочасні ідеї навколо жінок, суспільні ролі яких під впливом означеної полеміки отримували особливі національні прочитання.