Читать книгу Алхімік - Пауло Коэльо - Страница 13

Стара ворожка провела хлопця до кімнати у глибині дому, відокремленої від зали завісою зі смуг кольорового пластику. У кімнаті був стіл, образ Святого Серця Ісусового й два стільці.

Стара сіла й попросила його, щоб він також сів. Узяла його за обидві руки й тихим голосом стала молитися.

Її молитва здавалася циганською. Молодий пастух уже не раз зустрічав на своєму шляху циган. Вони мандрували, але не мали справи з вівцями. Люди казали: циган жити не може, щоб не одурити іншого. Казали також, що вони уклали договір із чортом і викрадали дітей, щоб ті служили рабами в їхніх таємничих таборах. Коли Сантьяго був малий, він помирав від страху, боячись, що його вкрадуть цигани, і цей давній страх повернувся, коли стара взяла його за руки.

«Але ж тут присутній образ Святого Серця Ісусового», – подумав він, намагаючись зберегти спокій. Він не хотів, щоб його руки тремтіли й щоб стара помітила його страх. Він мовчки став читати «Отче наш».

– Як цікаво, – сказала стара, не відриваючи погляду від руки хлопця.

І знову замовкла.

Хлопець занервував. Руки йому затремтіли, й стара це помітила. Він швидко прибрав руки.

– Я прийшов сюди не для того, щоб ти читала мої руки, – сказав він, уже жалкуючи, що завітав у цей дім.

На якусь мить він подумав, що ліпше буде заплатити їй і піти геть, нічого не довідавшись. Він, либонь, надав надмірного значення сну, який повторився.

– Ти прийшов довідатися про те, що означає твій сон, – відповіла йому стара. – А сни – це мова Бога. Коли Він говорить мовою світу, я можу витлумачити її. Та коли Він говорить мовою своєї душі, то тільки ти можеш Його зрозуміти. Але я хочу надати тобі пораду за будь-яких умов.

«Ще один трюк», – подумав хлопець. А проте вирішив ризикнути. Пастух завжди ризикує, остерігаючись вовків або посухи, тому професія пастуха хвилює його та збуджує.

– Я бачив один і той самий сон дві ночі поспіль, – сказав він старій. – Мені наснилося, що я на пасовищі зі своїми вівцями, коли з’являється дитина й починає гратися з ними. Я не люблю, коли хтось підходить до моїх овець, бо вони бояться незнайомих людей. Але дітям завжди вдається змішатися з тваринами так, щоб не налякати їх. Не знаю, чому так відбувається. Не знаю, як тварини визначають вік людських створінь.

– Повернися до свого сну, – сказала стара. – У мене стоїть каструля на вогні. Крім того, у тебе мало грошей, тож я не можу віддати тобі весь мій час.

– Дитина трохи погралася з вівцями, – провадив хлопець, дещо збентежений, – а тоді зненацька вхопила мене за руки й повела до єгипетських пірамід.

Хлопець на трохи замовк, щоб з’ясувати, чи стара знає, що таке єгипетські піраміди. Але стара залишалася спокійною.

– А коли ми підійшли до єгипетських пірамід, – він промовив останні два слова повільно, щоб стара могла добре його зрозуміти, – дитина мені сказала: «Якщо ти подивишся звідси, то знайдеш прихований скарб». А коли вона вже хотіла показати мені те місце, з якого я повинен дивитися, я прокинувся. І так було двічі.

Стара мовчала протягом певного часу. Потім знову взяла хлопця за руки й почала уважно їх роздивлятися.

– Тепер я не візьму з тебе нічого, – сказала стара. – Але пообіцяй, що ти віддаси мені десяту частину свого скарбу, коли його знайдеш.

Хлопець засміявся. Від щастя. Отже, він може заощадити трохи своїх грошей завдяки сну, у якому йому пообіцяно прихований скарб! Стара, либонь, і справді циганка, а цигани – йолопи!

– Тоді витлумач мені мій сон.

– У такому разі заприсягнися. Заприсягнися, що ти віддаси мені десяту частину свого скарбу за те, що я тобі тепер скажу.

Хлопець заприсягся. Стара попросила, щоб він повторив присягу, дивлячись на образ Святого Серця Ісусового.

– Цей сон належить до Мови Світу, – сказала вона. – Я спроможна витлумачити його, хоч це й дуже важко. Тому вважаю, я заслужила на частину твого скарбу. Моє витлумачення таке: ти повинен добутися до єгипетських пірамід. Я ніколи про них не чула, але якщо дитина тобі їх показала, то вони існують. Там ти знайдеш скарб, який зробить тебе багатим.

Хлопець здивувався, а потім його опанувало роздратування. Він прийшов до старої ворожки не для цього. Зрештою він пригадав, що не мусить платити їй нічого.

– Бачу, я даремно втратив свій час, – сказав він.

– Я тобі сказала, що твій сон важкий для тлумачення. Прості речі є найбільш незвичайними, й лише мудреці спроможні їх бачити. А що я не належу до мудреців, то змушена опанувати інші мистецтва, такі як читання по руках.

– А як я доберуся до Єгипту?

– Я лише витлумачую сни. Я не спроможна перетворювати їх на реальність. Тому мені доводиться жити з того, що дають мені дочки.

– А якщо я не зможу дістатися до Єгипту?

– Ти мені не заплатиш. Таке станеться не вперше.

І стара не сказала більше нічого. Вона попросила хлопця піти, бо й так уже втратила з ним багато часу.