Читать книгу Казки і легенди часів Київської та Галицької Русі - Сборник - Страница 15

На думку українських селян, домашні тварини – коні, воли і корови – розмовляють між собою людською мовою в деякі ночі після певних святкових днів. Тих розмов не годиться підслуховувати, бо це загрожує життю, що й підтверджує легенда.

Один багатий господар вийшов таємно на свою обору в ніч під Новий рік, щоб підслухати розмову свого товару.

Після деякого чекання пара найкращих сивих волів взяла й лягла, а інші запитали їх: «Чому так рано вкладаєтесь і такі сумні?» Ті сказали: «Як нам не сумувати, як нам не відпочивати, коли завтра, ще до кінця дня, будемо впряжені до найважчої роботи». – «А якої?» – питали інші воли. – «Ах! – відповідали перші. – Наш господар добрий і ласкавий, мав бог зна який довгий вік, а тимчасом вийшов підслухувати на розмову і за це помре ще цієї ночі. А ми будемо везти його завтра ховати».

Назавтра відбувся похорон господаря і пара сивих найкращих волів відвезла його на кладовище.