Читать книгу Казки і легенди часів Київської та Галицької Русі - Сборник - Страница 5

Якось-то лукавий заспорив з Богом, що вип’є всю воду і поїсть увесь пісок на землі. Ото й почав пити воду та жерти пісок. Коли напився він води та нажерся піску, то його страшенно роздуло, і він почав блювати: летить та блює, летить та блює. Понаблював високі гори, болота. А коли його підпирало вілком під груди, тоді він падав на землю, качався по землі черевом, бився руками й ногами і ото там повибивав цілі долини і глибокі провалля. Так лукавий спаскудив чудову Божу землю горами та проваллями. І оті скелі та гори, які понаблював сатана, росли б бозна доки, та вже святі Петро та Павло, як ходили вони по землі, закляли їх. Ото з тієї пори вони й перестали рости. Ото ж після того Господь посвятив землю і почав одпочивать після своїх трудів.