Читать книгу Казки і легенди часів Київської та Галицької Русі - Сборник - Страница 20

Є така година в році, що якщо другому заклясти, то се йому зараз сповниться. Звичайно люди не знають тої години, але бувають такі, що знають.

В одній хаті робив захожий кушнір кожухи. Дитина пустувала чи плакала, – досить, що мати розгнівалася і закляла дитині:

– А бодай-єс трісло!

По хвилі дитина втекла, а мати вже й забула про свою клятьбу. Аж ось кушнір обзивається до неї.

– Ну, господине, как єсте кляли своїй дитині, – ану, закляніть тепер, щоби трісло.

– О, та трісніть ви! – обрушилася на нього мати, і кушнір тріснув в тій хвилі.