Читать книгу Казки і легенди часів Київської та Галицької Русі - Сборник - Страница 9

Пан Біг зліпив Адама і Єву з глини та й каже:

– Ходіть собі по раю, але абисте не згрішили.

А вони обоє були голі і ціле тіло мали рогове, як наші нігті. А Єва підходила до Адама та й скусила його, бо то вміє жінка гірше чоловіка скусити. Адам ся розпалив та й пішов з нею спати і так згрішив. То пан Біг не яблуко заказав йому їсти, то тілько дітям так ся каже. Пан Біг казав їм іншого гріха не робити.

Адам, як згрішив, сховався поза дерево, бо ся встидив, а пан Біг каже:

– Ходи сюди, ходи, не встидайся! Видиш, сповнив єсь гріх!

І з Адама зникла та шкіра рогова, лише ся лишила на нігтях на пам’ятку. Адам вирвав лопух і позакривав грішне тіло. Каже йому пан Біг:

– На ж ті, Адаме, заступ і мотику, іди робити на хліба партику!

А Єву пан Біг узяв та й витрутив із раю, і з неї зробилося дерево – їва. Видите, яка вона міцна! Ану, ламай її кілько хоч, то не зломиш, бо жива.

Пішов Адам, робить-робить – нема нічого ні за ним, ні перед ним. Аж десь у полуднє приніс йому ангел-сторож поживу. Каже до нього Адам:

– Що то таке, що я роблю-роблю, а нічого нема ні за мною, ні переді мною?

Каже йому ангел:

– Ти скажи, як зачинаєш робити: Господи, допомагай мені!

На другий раз Адам, як став до роботи, сказав:

– Господи, допомагай мені!

І від того часу так му все йшло, що й злічити не можна було того, що Адам скопав.

Але Адамові було дуже смутно. Прийшов до нього пан Біг та й каже:

– Смутно тобі, Адаме? Жаль тобі за жінкою? А видиш, а казав я тобі, не поповняй гріха!

Адам ся положив спати, а пан Біг прийшов, виймив одно ребро з Адама та й з него зробив му ся жону. Він ся пробуджає, а вже жінку має. То ви, чоловіки, – з глини, а ми, жінки, то вже з вашого ребра.