Читать книгу Дякую за запізнення: керівництво для оптимістів сучасності - Томас Фридман - Страница 23

Як ми вже зазначали, супернова кардинально змінює вартість, швидкість і спосіб виробництва, а вироби дають змогу особам і невеликим групам виникати нізвідки та братися до виробництва цих речей. А як щодо об’єднання всього цього? Найкращим прикладом надпотужних виробників, які переінакшили всю багаторічну індустрію за кілька років без додаткових коштів, є засновники Airbnb. Цей витвір супернової немислимий без неї – він абсолютно логічний і не зупиняється на досягнутому.

А почалося все з аналогових товарів – із надувних матраців.

Один зі співзасновників, Браян Ческі, мав батьків, які, коли він закінчив проектний інститут на Род-Айленді, хотіли від нього одного: щоб він одержав роботу з медичним страхуванням. Він спробував працювати у проектній фірмі в Лос-Анджелесі, але коли вже вона йому обридла, покидав свої речі в автівку Honda Civic і подався до Сан-Франциско, де наштовхнувся на приятеля Джо Джеб’ю, який погодився розділити з ним комірне за свій будинок.

«На жаль, моя частка становила 1150 доларів, а в банку в мене лишилася 1000 доларів – така арифметика, і я ж іще був безробітним», – розповів мені Ческі, коли я вперше інтерв’ював його для колонки. Проте їм спливла на думку ідея. Того тижня, що Ческі приїхав до міста на початку жовтня 2007 року, Сан-Франциско приймало Товариство промислових дизайнерів США й усі готельні номери на сайті конференції були розпродані. Тож Ческі й Джеб’я подумали: чому б не перетворити їхній будинок на хостел зі сніданком для учасників?

Проблема полягала в тому, що в них не було ліжок, але Джеб’я мав три надувні матраци. «Отже, ми понадували їх і назвали наш заклад «Надувний матрац і сніданок» (AirBed & Breakfast). У нас з’явилося троє постояльців, і ми брали з них 80 доларів за ніч. Ми також готували їм сніданок і проводили екскурсії по довкіллю», – пояснював тридцятичотирирічний Ческі. Так їм вистачало грошей, щоб сплачувати комірне. Проте важливіше, що вони подали чудову ідею, утілену відтоді в компанії на багато мільярдів доларів, – новий спосіб заробляти й подорожувати світом. Ідея полягала в тому, щоб створити глобальну мережу, якою кожен міг скористатися будь-де, винаймаючи вільну власну кімнату для заробітку. На спогад про витоки вони назвали компанію Airbnb, котра настільки тепер розрослася, що за наявністю місць переважає всі великі мережі готелів разом, хоча жодного ліжка там, на відміну від мереж Hilton і Marriott, немає. Започаткований тренд нині називається «економіка участі».

Коли я вперше почув від Ческі опис компанії, то, визнаю, зайшов у сумніви: хто насправді в Парижі захоче винайняти дитячу кімнату далі по коридору абсолютному чужинцеві, хто через знайомство в інтернеті приїде до них? І скільки чужинців захоче зупинятися в тій дитячій кімнаті?

Відповідь: багато! Станом на 2016 рік було 68 000 номерів у комерційних готелях у Парижі й понад 80 000 пропозицій у каталогах Airbnb.

Сьогодні, зайшовши на сайт Airbnb, можна знайти постій в одному із сотень замків, у десятках юрт, печер, вігвамів із ТБ, водонапірних башт, будинків на колесах, приватних островів, скляних будинків, ліхтарень, іглу з вай-фаєм, жител на деревах (є сотні таких хатин), що належать до найприбутковіших пропозицій у каталогах на сайті Airbnb у перерахунку на квадратний фут.

«Житло на дереві в Лінкольні, штат Вермонт, дорожче за основний будинок, – сказав Ческі. – У нас є житла на дереві у Вермонті, на які записуються за півроку. Люди планують свої відпустки залежно від наявності місць у житлі на дереві!» І справді, верхні три місця за популярністю в усі часи в каталогах Airbnb посідають житла на дереві, і у двох випадках з них власники заробили достатньо, щоб сплатити заставу на будинок. Князь Ганс-Адам ІІ запропонував усе своє князівство Ліхтенштейн для винаймання в Airbnb (70 000 доларів за ніч) «разом із модифікованими під клієнта дорожніми знаками й тимчасовою валютою», – повідомляв 15 квітня 2011 року The Guardian. Ви можете поспати в будинках, які колись належали Джиму Моррісону з гурту Doors, або спробувати будинки Ллойда Райта чи навіть втиснутися в будиночок площею 1 кв. м у Берліні, що коштує 13 доларів за ніч.

Під час чемпіонату світу з футболу в Бразилії в липні 2014 року лише завдяки Airbnb знайшлося місце для всіх відвідувачів, бо країна не побудувала достатньо готелів, щоб розмістити всіх охочих. Ческі зазначив: «Приблизно 120 000 уболівальників – кожний п’ятий гість чемпіонату – оселилися в країні завдяки Airbnb; вони прибули до Бразилії зі 150 країн. Бразильські квартировласники за допомогою Airbnb заробили приблизно 38 млн доларів на бронюванні під час чемпіонату світу. Під час змагань у Ріо протягом місяця кожен квартировласник заробив 4000 доларів, що вчетверо більше, ніж місячна зарплатня в Ріо. А на півфінальний матч “Бразилія – Німеччина” у бразильців оселилося 189 000 німецьких гостей».

Виявляється, у кожному з нас живе готельєр! Але Ческі та його партнери не тільки виявили проникливість, а ще й влучно розрахували час. Чому? Бо їхня ідея припала на 2007 рік. Без технологій, що з’явилися тогоріч, зауважив Ческі, не було б Airbnb. Початківцям потрібен був швидкий, вільний, простий і повсюдний зв’язок – від Гаваїв до Гонконґу, що налагодився на початку 2000-х років, пояснював він. «Людям потрібна була можливість розплачуватися кредитками онлайн та здійснювати онлайн-трансакції. Люди вже забули, як було з торговельним сайтом eBay: люди поштою пересилали їм чеки, і наприкінці дня в тих накопичувався мішок чеків». Потрібна була верства глобального населення, обізнана з е-комерцією й розрахунками в системі «рівний – рівному», як-от PayPal, щоб можна було платити Airbnb без кредиток. Глобалізація потоків уможливила це на початку 2000-х. Потім людям знадобився онлайновий зв’язок з особами з підтвердженими біографічними даними, що уможливив Facebook, який почав бурхливо ширитися у старших класах шкіл і коледжах, і тоді комірники змогли з великою ймовірністю дізнаватися про своїх орендодавців. Це ж не книжку продавати або уживану ключку для гольфу чужинцеві на eBay, і навіть не пошук сусіда по кімнаті за оголошенням в інтернеті. Ви або зупинятиметеся в чиїйсь вільній кімнаті, або віддаватимете власну кімнату в оренду чужинцеві.

Потрібна також система рейтингування, сказав Ческі, щоб обидві сторони оцінювали одна одну та взаємно створювали репутацію як своєрідну валюту, яку винайшли та спопуляризували eBay та Airbnb. Необхідно було, щоб поширилися смартфони з камерами, щоб люди могли просто, переважно задарма, фотографувати кімнату чи будинок, які пропонували винаймати, і завантажувати світлини до свого профілю в інтернеті, не потребуючи винаймати для цього фотографа (хоча багато хто так робить). Стів Джобс розв’язав цю проблему 2007 року. З’явилася необхідність у системі пересилання повідомлень, як, приміром, створена 2009 року WhatsApp, щоб люди, які здають і які орендують дах над головою, могли вільно обговорити, де й коли залишити ключ, та інші деталі, а також, як висловив це Ческі, «могли виокремити “чужинця” з трансакції й заздалегідь познайомитися з ним віртуально».

І, нарешті, «усі ці аспекти треба було звести в один інтерфейс (а ми ж студентами вивчали дизайн), у якому всі справи вирішувалися б за один клік», – сказав Ческі. Коли всі деталі знайшли своє місце й масштаб через кілька років після 2007 року, Airbnb почав діяти й не тільки тому, що всі складнощі (хтось у Міннесоті винаймає юрту в когось у Монголії) звелися до одного кліку, але й тому, що оборудка відбувалася в такий спосіб, якому довіряли обидві сторони.

Власне, найцікавіше, що зробив Ческі з колегами по Airbnb, – це найскладніша за своїм масштабом справа: між сторонами виникала довіра.

Засновники Airbnb розуміли, що світ стає взаємозалежним, тобто вже була технологія, яка з’єднувала наймача з туристом або бізнесменом у дорозі в будь-якому куточку планети. І якщо хтось надає платформу довіри для об’єднання всіх зацікавлених, виникає можливість створювати велику вартість для всіх сторін. Саме платформа довіри була справжнім новаторством Airbnb – усі могли з усіма познайомитися й оцінити господарів чи гостей як добрих, поганих або нейтральних. Це означало, що в кожного користувача системи швидко з’являлася відповідна «репутація», яку бачать усі відвідувачі платформи. Зведіть довірених осіб із відповідною репутацією докупи за допомогою супернової та глобальних потоків, і ось ви маєте вже 3 млн будинків або кімнат у каталозі Airbnb, що більше за сукупні можливості мереж Hilton, Marriott і Starwood. А Hilton починав працювати ще 1919 року!

«Ми зазвичай покладаємося лише на довірені інститути й компанії, бо в них і репутація, і бренд, – виснував Ческі. – Те саме й щодо довірених людей у вашій громаді. Своїх громадян ви знаєте, а всі приходні – чужинці. Тож ми надали чужинцям характеристики та бренди, яким би ви довіряли. Ви хочете, щоб чужинець зупинився у вашій домівці? Ні. А ви хочете, щоб зупинилася Мішель, яка вчилася в Гарварді, працює в банку та має п’ятизірковий рейтинг як гість на Airbnb? Звичайно!»

Ческі радо застосував би досвід Airbnb з економікою участі в інших галузях і видах діяльності. Якось він мені пояснив: «В Америці є 80 млн електродрилів, які використовують зазвичай 13 хв. Чи потрібен кожному власний дриль?»

Як інженери, так і неінженери можуть тепер уявити, спроектувати, виробити та продати щось набагато швидше, простіше й дешевше.

Щиро кажучи, якщо це не відбувається, то тільки тому, що ви цього не робите.