Читать книгу Olya_#2 - Володимир Худенко - Страница 10
Chapter One
THE LAST TRAIN
9
Оглавление…вона побачила лайнер. Вірніше – вона ЗНАЛА, що то лайнер. А якби не знала, то навряд чи й здогадалась би… Бо те одоробло більше нагадувало планету, якусь каменюку без атмосфери, сніжно-білу і лискучу, прокреслену барвистими каньйонами оглядових палуб та попелястими ріками службових тунелів. Планета-лайнер розстилалась навсібіч, і над її далеким димчастим обрієм нависала одинока матова зоря з холоднуватим жовтувато-алебастровим світом…
– О-ох…
Оля шумно видихнула, її скафандр подався трохи вперед і вбік – вона взріла ще один каньйон поперек тих переливчастих, ціле урвище, криве і зубчасте, над ним полохливо снували рої різнобарвних іскринок, залітали в провалля й випурхували з нього, метались, ритмічно поблискували, спалахували й гасли… А на край урвища наповзало цунамі.
ВОНО справді було схожим на цунамі – височенна хвиля, стіна, вал пекельного молока. ВОНО неспішно повзло вперед, щільне і роздуте, немов пухир, – мигтливі іскринки влітали у нього і гасли, а ВОНО все повзло, і росло, і пекельно жахтіло біластим, веселково переливалось по краях… і сліпило.
РУЙНАЦІЯ СЕНСОРНИХ ВОЛОКОН!
Розмноження наноагентів… 96%
Please Wait…
– Не дивіться туди! – пролунав у динаміках шолома хриплий оклик Кайла. – Дивіться на мене, я тут…
Трохи вище над барвистим переливчастим каньйоном вцілілої оглядової палуби спалахнув пульсуючий рубіновий маркер, він усе більшав і більшав…
Дистанція – 1372
Більшав і більшав…
Дистанція – 1124
Маркер більшав і вицвітав…
… – 763…
Маркер стрімко налетів на Олю, і щось цупке обвилось округ її талії, вона сіпнулась із переляку, а те цупке лиш міцніше обняло її…
– Спокійно-спокійно, це я…
Оля крутнула головою і взріла лейтенанта, його миловидне обличчя і русу чуприну під дисплейним забралом шолома – те забрало було абсолютно прозорим, і ядучо-кислотна індикація немовби пливла в пустоті перед зосередженим сіро-зеленим поглядом…
– Ще трошки…
– Що ми тепер…?
– Спокійно, просто розслабтесь…
Кайл прибрав руку з Олиної талії, і Оля трошки відлетіла від нього – побачила все його виструнчене тіло в переплетеннях штучної мускулатури; та мускулатура проблиснула пурпуровим і згасла, а по Олиному забралу проплив кислотний алізариновий напис:
Злагодження кінетичних бар’єрів…
OVERDRIVE_OFF
…
Кайл узяв Олю за руку, і їхні кисті немовби зрослися, сплелися по самі зап’ястя…
Запуск компонента…
УВАГА!
3…
2…
1…
OVERDRIVE_ON
Вона відчула короткий різкий поштовх, її тіло виструнчилось, а індикація ізнов змінилась – у центр погляду виплила аморфна прицільна марка з якимись малиновими маркерами, від неї раз за разом відділявся помаранчевий віртуальний горизонт, він загинався, ковзав кудись униз і зникав, від марки тут же відділявся новий, а малинові маркери плювались лазуровими символами…
Маневр…
Вектор маневру…
Нейронний тракт СТАБІЛЬНИЙ
Узгодження сенсорів… 31%
Різка втрата ЗАРЯДУ!
Маневр…
Окрім індикації, Оля нічого не бачила, вірніше, бачила, але уривчасто – переливчасті каньйони палуб, полохливі іскринки, тьмяні серпанки туманностей, спалахи…
РУЙНАЦІЯ СЕНСОРНИХ ВОЛОКОН!
Розмноження наноагентів… 96%
Маневр…
Усе стрибало, вертілось і рвалося, розсипалося перед взором…
Нейронний тракт ПЕРЕВАНТАЖЕНО
Заряд батарей… 43%
Маневр…
Смужка біластого обрію, одинока холодна зоря…
TARGETING SYSTEM CHECK
Бекап даних…
Критичні показники біотелеметрії…
Рої полохливих іскринок неслися на Олю вихором…
НЕКРОЗ НАНОВОЛОКНА
Помилка емуляції
Please Wait…
Одна з іскринок, зелененька така, відділилась від рою і збільшилась…
І налетіла на Олю.
