Читать книгу Olya_#2 - Володимир Худенко - Страница 4
Chapter One
THE LAST TRAIN
3
ОглавлениеIOWA. Limited liability company (с)
Виклик нейронного тракту…
Біостимуляція…
Послідовність завантаження мутно виплила із сирої правічної тьми. Мерехтлива емблема корпорації-гіганта пульсувала поверх того хаотичного масиву даних нерівно, криво, немовби крізь товщу води чи талого льоду, тріскаючись, розмиваючись і знов фокусуючись у самому центрі крихкої розпливчатої світобудови.
Процедура налагодження аварійних ланцюгів ЦНС…
Фільтрація потокових даних нейроінтерфейсу…
Активація вторинних акумуляторів…
Діагностика…
Тьма одступала неспішно, неохоче, кублилась між стовпчиків даних, сяючих ниток-конфігурацій, ядуче-кислотних іконок базового функціоналу, концентричних смуг біотелеметрії та розжарених павутинок ціленаведення, голографічних проекцій просторової орієнтації…
Активація кінетичних бар’єрів Massive Dynamic… НЕМОЖЛИВА
Порушена цілісність оболонки скафандра…
Виконується ЕКСТРЕНИЙ РЕМОНТ аферентних вузлів взаємодії…
УВАГА!
Потім прийшов біль з-під самого серця – тупий і неясний, він немовби тоншав, витягувався кудись у низ живота… А ногам, і особливо підошвам, було так тепло-тепло, аж гаряче…
Налаштування первинної візуалізації…
Відновлення клітинних волокон…
Моніторинг систем графічної індикації…
Тьма немовби прорізалась мрякою, мерехтінням, сіруватою млою; її кубла сповзли з пульсуючого різнобарвного розмаю індикації, і тут же крізь пасма сіруватої мли проступили обриси якогось шорсткого зубчатого жолоба, чогось такого…
Встановлення шифрованого з’єднання…
Сканування базових частот…
Джерело трансляції: Lieutenant KYLE DAWSON
Липка і розпливчата, перемежована кислотно-ядучими потоками інформації дійсність ураз якось уся зарипіла, а чи швидше ЗАХРИПІЛА, і зашелестіла, і завила далекими сиренами…
– Я… – видихнула Оля, немов кашлянула чи її ураз знудило. – Що…
– Олю!
Голос знайомий, але вона не вгадувала власника…
– Хвала богам, ви мене чуєте!.. Вона в нормі, я її пеленгую…
– Mashallah!.. – ізнов знайомий голос, жіночий. – Тягніть її на борт, хутко!
– Олю, не рухайтесь! – той самий, чоловічий. – Нічого не робіть, чуєте мене?
Але вона зробила. Ледь-ледь підняла голову, огляділась… і застогнала.
– Ні…
Її живіт передавило чимось громіздким і, ймовірно, важезним, якоюсь напівпрозорою дугою на кшталт балки чи комунікативного перекриття – під його шорсткою мутнуватою поверхнею пробігали тьмяні зірниці інформаційного трафіку…
– Ні…
Ще стогін. Вона уперлась руками в ту балку, ту дугу, ворухнула й ногами, але ноги не слухались, і вона сама тих ніг не одчувала немовби… немовби тих ніг не було. Саме лиш непевне тепло десь на рівні підошов…
– Що…
Вона глянула ще і угледіла більш детально – якийсь немов жолоб, і вона в ньому лежить горілиць, передавлена напівпрозорою балкою, балка проблискує чахлим інфопотоком, а аж там далі, де мали б бути Олині ноги, ніяких ніг не видно, а лиш клекоче та свище на їхньому місці якесь чудернацьке райдужне полум’я, їй-богу, райдужне – переливається всіма можливими кольорами… І сліпить.
ПОМИЛКА візуалізації…
Світло померкло, і поверх стемнілого полум’я замигала яскраво-червона хрестовина – немовби перекреслюючи його…
УВАГА! Зафіксовано значні зовнішні пошкодження…
Вторинні елементи живлення НЕДОСТУПНІ…
Батареї РОЗРЯДЖЕНІ…
Функціонал скафандра ОБМЕЖЕНО…
Система підтримує вашу ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ…
…
Ізолюйте ДЖЕРЕЛО ВИПРОМІНЮВАННЯ!
– Що?… – кволо простогнала Оля, не розуміючи.
Температура КРИТИЧНА!
Тиск КРИТИЧНИЙ!
Фон КРИТИЧНИЙ!
Атмосфера НЕПРИДАТНА!
Шолом-маска активована і ОЧІКУЄ…
Негайно покиньте НЕБЕЗПЕЧНУ ЗОНУ!
– Що за…?
Вхідний сигнал на БАЗОВІЙ ЧАСТОТІ…
– Олю!..
– Кайле?…
Вона видихнула ім’я і лиш потім втямила, кому воно належить.
– Що я…? Що зі мною? Я не… – залопотіла вона.
– Олю, спокійно! Заспокойтесь і розслабтесь… У нас обмаль часу – зараз я вас звідти витягну.
– Я не розумію…
– Немає часу, просто лежіть спокійно!.. Я вже вас бачу, чудово…
– Але я…
– Лежіть спокійно і не рухайтесь! Розслабтесь і… Мартінес!
– На прийомі.
– Нуздай її, хутко!
– Слухаюсь!
Виявлено сторонні паразитичні утворення…
Спроба дистанційної активації нейроінтерфейсу…
Спроба інсталяції стороннього профілю…
Авторизація…
Усе знов забігало і замигало у неї перед очима – піктограми, вектори, числа, іконки… Кислотно-ядучий масив даних задрижав…
Імунні компоненти НЕАКТИВНІ
Сторонній профіль У СИСТЕМІ
Щось десь немовби пискнуло чи дзенькнуло, немов по якійсь милозвучній струні різко вдарили, і вона взяла коротку чисту ноту… І перед Олин погляд виплила іконка із зосередженим ледь-ледь округлим дівочим лицем. Дівчина немовби дивилась кудись повз Олю, закусивши нижню губу, іржаво-руде волосся спадало їй на чоло, а в примружених темно-синіх очах грали пекельні бісики…
– Спокійно-спокійно, міс Рушді… – пробубоніла рудоволоса, немов сама до себе. – Зараз я вас звідти витягну, отак…
Вона якимось геть нетерплячим рухом вхопила двома пальцями своє іржаве пасмо і заходилась жувати його кінчик…
– Стук-стук… – глузливо промимрила вона потому, і з її губ вирвався якийсь чи то нервовий, чи то істеричний смішок…
У ту ж хвилю іконка з нею метнулась у кутик Олиного взору, зробившись ледь не мікроскопічною, а кислотно-ядучий масив даних розсмоктався, лишивши по собі самі куці обривки найпростішого функціоналу…
Sgt. MARTINES взяв(ла) під контроль ваш скафандр
Активація ІМПУЛЬСНОГО КАСТЕТА…
Олина (чи вже не Олина?) рука різко піднялась, випросталась. Напальники на ній спалахнули блідим вогнем…
Накопичення заряду… 74%
Округла павутинка прицільної марки прилипла до напівпрозорої шорсткої дуги з полисками чахлого інфопотоку…
ЗАРЯД… 100%
Олина (чи не Олина?) рука лишень розмахнулась, а клята дуга розлетілась на друзки, навіть не діждавшись удару…
Лишень якесь таке різке, скрипуче «вжууух!» – і чахле мереживо інфопотоку згасло, а зіщулені вицвілі друзки полетіли в різнобарвний огонь…
Накопичення заряду… 26%
І тут Оля побачила свої ноги…
