Читать книгу Внутрішня історія. Серце – найважливіший орган нашого тіла - Йоганнес Гінріх фон Борстель - Страница 9

Навіщо ми витрачаємо тисячі євро на щось, що наділяє нас поганим запахом, змушує посеред зими труситися перед дверима кав’ярні й зрештою передчасно вмерти? Чому вважаємо за щастя вечір, проведений у пивній, якщо для нашої системи кровообігу це суцільний стрес?

У всьому винен допамін, гормон задоволення в нашому мозку. Кожна цигарка сприймається цим самим мозком як джерело неймовірного задоволення і впливає на завзятого курця, мов доза на героїнового нарконавта. Здавалося б, усі це розуміють, але з цього розуміння немає жодної користі, коли ми намагаємося кинути палити. На щастя, існує міністерство охорони здоров’я: «Паління викликає передчасне старіння шкіри». Бам! Це запало в голову! Побачивши це хорор-повідомлення вперше, я почувався дуже зле, а наступна сигарета взагалі не смакувала. Та чи допомогло мені це? Звісно ні, адже залежний хворий, не отримавши очікуваного задоволення, просто збільшує дозу наркотику, аби упіймати-таки кайф, якого позбавила його перед тим неприємна інформація.

Мушу визнати, що в питаннях тютюнопаління я поганий приклад. Мені доводилося бачити у відділенні медичної анатомії легені курця, чорні мов асфальт, під час роботи на «швидкій» зустрічати людей, які через пристрасть до сигарет заробляли страшні хронічні захворювання легень і доживали свої дні «овочами» в інвалідному візку або ліжку. Та цього було недостатньо, аби втримати мене від сигарети під пиво. Куріння – одне з небагатьох занять, яке не дає нам узагалі нічого, крім недешевої, хоч і соціально прийнятної кончини. Якщо ти палиш, то граєш у російську рулетку, але не обертаючи барабана. Адже легені – не єдиний орган, який потерпає від понад 4000 отруйних речовин, що їх містить сигаретний дим.

То що ж такого відбувається з нами при курінні, що може аж настільки шкодити нашому тілу? Рак! Перша думка, яка відразу ж вистрелює в голові. З усіх тих речовин, які ти вдихаєш під час куріння, щонайменше 40 – збудники раку. Найбільший ризик – тумор (злоякісна пухлина), який у народі називають раком легень, а на медичному жаргоні – бронхіальною карциномою. У результаті куріння клітини всередині бронхів видозмінюються настільки, що втрачають здатність виконувати свої функції. Аби компенсувати їх втрату, уражені клітини проводять свої дні, постійно розмножуючись. Вони діляться безперервно, їх стає все більше й більше, аж поки новоутворена пухлина не починає перешкоджати діяльності легені. А якщо ці клітини з кров’ю потраплять і до інших органів – у нас кажуть, що така пухлина дифузна, – то потерпатиме все тіло, аж поки не помре. Як можна, знаючи про це, залишатися дурнями і курити далі?

У всьому винен нікотин. У малих дозах він забезпечує помірний викид адреналіну, відомого як гормон стресу, який має здатність проганяти сонливість, придушувати відчуття голоду й підвищувати увагу. Нічогенький такий природний наркотик! Але насамперед він зумовлює викид у мозок допаміну. Останній змушує наше серце битися швидше і підвищує кров’яний тиск.

Коли мені було вісімнадцять, я провів власний експеримент, аби дослідити вплив сигаретного диму на судини. В одного мого знайомого був тепловізор, тож я розглядав крізь його об’єктив власну руку під час куріння. Перш ніж я закурив, температура поверхні шкіри становила 32 °C, а вже після першої затяжки впала до 30 °C. Коли ж я докурив сигарету, температура моєї руки коливалася між 28 і 29 °C.

Таким чином, нікотин та тютюновий дим не лише викликають звикання і впливають на організм на довгий проміжок часу, вони мають ще й специфічну пряму дію. Нікотин, наприклад, викликає звуження судин. Зрештою, коли чаша переповниться, одна-єдина сигарета може спричинити закупорку в коронарній артерії зі звуженим і без того просвітом, і ми помремо від інфаркту.

Окрім нікотину, у тютюновому димі є ще смола й монооксид вуглецю (чадний газ). Цей безбарвний газ, що не має запаху, приєднується до червоних кров’яних тілець і пригнічує їхню здатність сприймати кисень. В еритроцити (ти ж бо пам’ятаєш про Ері) монооксид вуглецю проникає значно краще, ніж кисень. За найгіршого розвитку подій цей газ настільки витісняє кисень з кров’яних тілець, що його нестача може призвести до смерті. Саме з цієї причини люди нерідко вчиняють самогубство, саме напустивши в салон автівки вихлопних газів, багатих монооксидом вуглецю, і вдихаючи їх.

Речовина, котра забарвлює в темний колір слиз курця, який відхаркується з кашлем, – смола. Вона відкладається на рухомих війках легень. Їхнє завдання – затримувати слиз, а також різні маленькі чужорідні тіла, які потрапляють усередину при диханні (наприклад, пил), і завдяки безперервним хвилеподібним рухам (це нагадує поле пшениці, яке колихається під вітром) у напрямку горла – носа – порожнини глотки виводити їх з легень. Дим лише однієї сигарети паралізує ці війки на декілька хвилин. Якщо ж курити часто або регулярно протягом дня, то в легенях назбирується досить багато таких речовин. У зв’язку з цим зростає ризик підхопити інфекцію – наш орган дихання хворіє частіше.

Крім того, нікотин і тютюновий дим підвищують кров’яний тиск, зменшують концентрацію в крові «доброго» ЛПВЩ-холестерину[20], при цьому збільшуючи кількість «поганого». До того ж кров стає тягучою, а внутрішні стінки судин руйнуються. Це одна з основних причин виникнення атеросклерозу. Словом, отримуємо цілу паку нещасть для нашої серцево-судинної системи. Тож не дивно, що в Німеччині з року в рік кількість померлих від куріння коливається від 110 до 140 тисяч.

Якщо ж для повного щастя поєднати куріння з іншими чинниками ризику, такими як високий тиск, життя в стилі «диванної подушки», яку знає на ім’я персонал усіх «макдональдсів» міста, а також підвищений рівень холестерину, то загроза заробити тяжкі захворювання серця чи судинної системи надзвичайно зростає. До всього цього слід додати, що куріння – це ще й одна з основних причин периферичної артеріальної хвороби ніг, яку в народі називають «ногою курця».

При цьому захворюванні судини ніг настільки ушкоджені бляшками та жировими відкладеннями, що хворому доводиться докладати неабияких зусиль, аби пройти навіть невелику відстань пішки. Такі люди змушені зупинятися на перепочинок що декілька метрів. Вони справляють враження роззяв, які затримуються перед кожною вітриною магазину, щоб роздивитися викладений у ній товар. Тому периферичну артеріальну хворобу ніг часто ще називають «хворобою вітрини». Розглядати вітрини іноді цікаво, але при такому ураженні ніг, за найгіршого сценарію, тканини, до яких погано надходить кров, можуть навіть відмерти, і тоді їх оперативно видаляють.

Тютюновий дим – сильний удар по імунній системі. Чоловіки, якщо вірити статистиці, курять значно більше від жінок. Тому й потерпають від захворювань судин набагато частіше. Але й для жінок куріння є небезпечним, особливо для тих, які приймають протизаплідні пігулки, адже й вони можуть викликати утворення тромбів і згодом – закупорку судин. Якщо жінка-курець користується ще й такими засобами, то вона поєднує два негативні чинники і тим самим суттєво підвищує ризик захворювання.

In puncto[21] куріння може бути тільки одне правильне рішення – якнайшвидше кинути курити. Бо таким чином кожен зробить справжній подарунок власному тілу, навіть після тривалого «диміння». Позаяк численні дослідження переконливо доводять, що наше тіло після останньої сигарети повільно, але все ж відновлюється. Ах, ця остання сигарета… Вона ж воістину найкраща!

Перші позитивні зміни починаються вже десь через 20 хвилин після останньої затяжки. Кров’яний тиск на цю мить уже майже повернувся до показників перед початком куріння. Кровообіг покращується, а температура тіла знову стабілізується. А вже через півдня кількість монооксиду вуглецю в організмі перебуває в межах «зеленого» рівня. Наші кров’яні тільця, таким чином, знову транспортують до клітин чистий кисень. Отже, навіть один день без сигарет – це відчутна допомога серцю і суттєве зменшення небезпеки заробити інфаркт.

Два дні без куріння – і покращуються запахи, при цьому я маю на увазі не лише запах нашого власного тіла, а й саму здатність сприймати запахи. Паралельно відновлюється й відчуття смаку, а це суттєво підвищує якість життя. Смак свіжих італійських томатів справді зводить з розуму!

Уже через два тижні функціональність легень збільшується на третину, а через місяць рухливі війки працюють як колись. Уже не треба постійно кашляти, щоб вичавити з легень слиз і пил. Результат: кожен вдих дає нам більше повітря.

Через шість місяців після останньої сигарети ризик інфаркту зменшується наполовину. Якщо ж протриматися ще шість місяців, тобто повний рік, то від загрози смерті через куріння залишається тільки половина. Найгірше позаду. Утім навіть через два роки ризик повернутися до згубної звички залишається.

Це я говорю з власного досвіду. Під час вступних іспитів та навчання на парамедика швидкої допомоги я не курив. Коли ж розпочав навчання у Відні, одна-єдина затяжка повернула мене до того місця, на якому я був одразу після того, як покинув курити. Якраз на шкідливі звички в нас найкраща пам’ять. Наше тіло роками пам’ятає, як це було солодко – піддатися згубній пристрасті. А про тяжкі наслідки він, навпаки, забуває миттєво. Наш мозок просто тягне до допаміну.

Усе ж людина буває сильнішою за свої пристрасті. Якщо вдалося покінчити з курінням, то вже через п’ятнадцять років без сигарети ризик інфаркту знову такий, як у некурців. Це справді вартує того, аби серйозно замислитися над припиненням куріння.

Не слід боятися й синдрому відмови після того, як кинете курити. Звісно, на початку траплятимуться розлади концентрації уваги, підвищена дратівливість, а нерідко й сильне потовиділення та напади нудоти, але все це – добрі ознаки! Вони свідчать про те, що організм готується до «перезапуску» й пристосовується до нових умов. Вашим гаслом має бути: «Заплющити очі – і вперед!» І ні кроку назад, ніколи!