Читать книгу «Колись русалки по землі ходили…» Жіночі образи української міфології - Юлия Буйских - Страница 8

Під час написання цієї книги були використані як опубліковані, так і неопубліковані джерела. Цінні матеріали з українських міфологічних вірувань та уявлень періоду XX ст. містяться в Архівних наукових фондах рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (далі – АНФРФ ІМФЕ). Важливу інформацію пощастило відшукати у фондах 8 (Інститут українського фольклору), 14-3 (Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. Експедиції), 14-5 (Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. Збірники). Матеріали з фонду 8 належать до періоду 1910—1930-х років і становлять велику цінність (особливо матеріали 1920—1930-х років), оскільки вони були зібрані в часи, коли будь-які прояви духовного й релігійного життя перебували під забороною. Зокрема, серед матеріалів із Кіровоградської області, зібраних у 1937 р., знаходимо оповідь про домовика і відьом219. Розповідь про відьму фіксуємо й у збірці М. Фісуна та С. Самійленка220. Також інформація про ходіння небіжчика міститься у матеріалах, зібраних газетою «Безбожник» у 1939—1940 рр. 221 Ці оповіді, що збиралися з метою «викриття марновірств» у середовищі селян, разом із «церковними забобонами», просто безцінні. Зафіксована тоді інформація дає підстави вважати, що політика войовничого атеїзму зазнавала краху, особливо під час Другої світової війни та окупації, коли народна релігійність переживала своє відродження.

Матеріали з нижчої міфології українців, що містяться у Ф. 14-3, записані в різних областях України й охоплюють широкі хронологічні межі – приблизно від 20-х років XX ст. і до початку XXI ст. У збірці Г. Колесниченко222, яка містить матеріали з Вінниччини (кінця 20-х – початку 60-х років XX ст.), знаходимо оповіді про «ходячих» небіжчиків, відьом, домовиків, чортів, чуму тощо. Цікаві матеріали про потойбіччя, «заложних» небіжчиків, відьом, записані у Львівській, Тернопільській, Житомирській областях у 1950-х роках, знаходимо в збірці Г. Підгайного223. Збірка українських народних казок та оповідань І. Гурина містить оповіді про ходіння мертвих224. У його ж збірці замовлянь знаходимо матеріали про знахарську практику225. Цінні матеріали з Київської та Хмельницької областей, а також із Києва й Кіровограда були зібрані Л. Іванніковою в період 1980-х – початку 1990-х років і містяться у двох її збірках226.

У Ф. 14-5 також зберігаються важливі для нас матеріали. Інформацію про потерчат та баб-повитух знаходимо в збірці Н. Гаврилюк227. Найбільш цінна для праці інформація з Ф. 14-5 міститься у збірках матеріалів О. Боряк, записаних дослідницею впродовж 1980—1990-х років у Львівській, Закарпатській, Тернопільській, Вінницькій, Хмельницькій, Київській, Черкаській, Кіровоградській, Полтавській областях України228. Знаходимо тут описи народних вірувань, пов’язаних із потойбічним життям. Крім того, О. Боряк записала велику кількість оповідей про відьом, домовиків, «ходячих» небіжчиків, вихор, потерчат. Важливими є також матеріали експедицій 1994 та 2000 рр. О. Бріциної, І. Головахи та Н. Кононенко в с. Плоске Носівського району Чернігівської області229