Читать книгу Каторжна - Борис Грінченко - Страница 22

Та я не впав.

Я вдаривсь об когось і хоч звалив його, але сам якось удержався. Прочумавшися трохи, я оглядівсь і побачив, що стою перед чиєюсь хатою, а з землі встає невеличка, років дев’ятьох, дівчинка. Я її, мабуть, здорово вдарив, бо вона дуже скривилася, уставши й узявшись рукою за бік; але не заплакала, хоч її великі сірі очі заблищали сльозою. Як глянув я на це, то вся моя злість на Івася відразу десь ізникла, мов її й не було, і я мовчки, не знаючи, що казати, почав розглядати дівчинку. Вона була з тих, що звуть «зачуханими», себто покинутими без ніякого догляду… На їй була обідрана поганенька спідничка та чорна[92] сорочка, а схудле чепурне обличчя було як біль біле.

Я зрозумів, що вдарив її, зробив їй погано, але не знав, що казати, хоч мені й жалко її було. Нарешті, я спромігся промовити:

– Я здорово тебе забив?

– Ні… так… – одказала вона, але зараз же скривилась: мабуть, бік іще болів.

– Ні, я знаю, що здорово; тільки ти на мене не сердься; я ненавмисне.

– Я не сердюсь…

Ми ще постояли мовчки. Я спитався:

– А як тебе звуть?

– Ксенею, – відмовила вона, піднімаючи на мене свої великі очі.

– А мене Василем звуть. Ми живемо на Заваліївці.

– Я знаю…

– А в тебе є батько?

– Є.

– А мати?

– Матері нема… вмерли… у мене мамою – мачуха…

– Чи вона ж тебе жалує?

Дівчина нічого не сказала, тільки спустила очі додолу.

– Так ти не сердишся на мене, що я тебе вдарив? – знову запитався я.

– Ні… Ой, ой! Що це в тебе? – скрикнула вона, хапаючи мене за руку.

Як падав я, то ще забив свою врізану руку, і кров з неї тепер так і цебеніла[93].

– Ой, що це в тебе? – питалася Ксеня.

– Так… урізав…

Мені сором було казати про мою сварку з Івасем.

– Отже треба зав’язати, а то боляче буде, – бідкалася Ксеня.

Але хоч мені в той час і справді боляче було, та сором було хлопцеві признатися. І я відмовив:

– Ні, нічого. Воно не болить. Прощавай! Я до тебе гратися колись прийду.

І зараз же побіг додому, щоб утекти від її питань про виразку[94] і… щоб зав’язати руку.