Читать книгу Кинь виклик старості. Як у 60 виглядати на 30 і почуватися на 18 - Элизабет Блэкберн - Страница 28

Ця частина пропонує поглянути на те, як ви переживаєте стрес і як можете змінити це переживання, зробивши його здоровішим для теломер і кориснішим для повсякденного життя. Для початку ось вам швидкий тест. Він оцінює ваші глибинні джерела реакції та стійкості, деякі з яких пов’язані з довжиною теломер.

Завдання цього неформального тесту (не валідованого інструменту дослідження) – збільшити розуміння ваших схильностей реагувати на хронічний стрес певним чином. Це не діагностична шкала. Також знайте, що у серйозній ситуації бал вашої реакції природно змінюватиметься у бік збільшення. Це вимірювання стилю реакції не дуже точне, бо наші ситуації та реакції на них неминуче бувають трохи змішаними.

Загальний бал 11 і менше. Ваш стиль стресу зазвичай здоровий. Замість відчуття страху від стресу ви часто сприймаєте його як виклик і обмежуєте міру, якою ця ситуація поширюється на решту вашого життя. Після тієї чи іншої події ви швидко оговтуєтесь.

Така стресостійкість – добра новина для ваших теломер.

Загальний бал 12 і більше. Ви схожі на більшість з нас. Коли ви у стресовій ситуації, ваші власні звички мислення примножують величину загрози. Ці звички пов’язані (прямо чи опосередковано) із коротшими теломерами. Ми покажемо вам, як змінити ці звички або пом’якшити їхні впливи.

* * *

Тепер погляньмо ближче на звички мислення, пов’язані з кожним питанням.

Питання 1 та 2 вимірюють страх, який ви відчуваєте під час стресу. Сильний страх, поєднаний із низькими ресурсами виходу із ситуації, запускає потужну гормональну й запальну стресову реакцію. Стрес через загрозу охоплює набір психофізіологічних реакцій, які можуть із часом зашкодити вашим теломерам. На щастя, є способи перетворити цей стрес на почуття виклику – здоровіше та більш продуктивне.

Питання 3 оцінює ваш рівень румінації. Румінація – це замкнене коло повторюваних, непродуктивних думок про те, що вас турбує. Якщо ви не впевнені, як часто з вами таке буває, можете почати відмічати це тепер. Більшість активаторів стресу недовговічні, але люди мають дивовижну здатність давати їм яскраве й тривале життя у своїй свідомості, забиваючи ними голову ще довго після закінчення події. Румінація, також відома як нав’язливі роздуми, може переходити у більш серйозний стан депресивної румінації, що охоплює негативні думки про себе та своє майбутнє. Ці думки можуть бути токсичними.

Питання 4 присвячене униканню та придушенню емоцій. Чи намагаєтесь ви не думати про стресову ситуацію або не ділитися почуттями щодо неї? Вона так емоційно заряджена, що від думок про неї у вас судомить шлунок? Цілком природно намагатися відсунути складні почуття вбік, але хоча ця стратегія може ненадовго спрацювати, вона не допоможе, коли ситуація хронічна.

Питання 5 розглядає «загрозу его». Чи відчуваєте ви, що, якщо стресова ситуація піде не так, це може зашкодити вашій гордості та самоідентичності? Чи запускає стрес у вас негативні думки про себе, навіть певною мірою почуття нікчемності? Цілком нормально мати такі самокритичні думки час від часу, але коли вони часті, то зіштовхують ваш організм у надто чутливий реактивний стан, для якого характерні високі рівні гормона стресу кортизолу.

Питання 6 виявляє, чи здатні ви на позитивне переосмислення – чи можете ви бачити стресові ситуації у позитивному світлі. Позитивне переосмислення дає вам змогу обернути далеко не ідеальну ситуацію на свою користь або хоча б пом’якшити її. Це питання також вимірює, чи схильні ви пропонувати собі здорове самоспівчуття.

Якщо тест показав, що у вас проблеми зі стресовими реакціями, не падайте духом. Вашу автоматичну реакцію не завжди можна змінити, але більшість з нас може навчитися змінювати наші реакції на наші реакції – і в цьому секретний інгредієнт стресостійкості. А тепер перейдемо до практичного розуміння того, як стрес впливає на ваші теломери й клітини і як можна внести зміни, що допоможуть їх захистити.