Читать книгу Як бажає жінка. Правда про сексуальне здоров’я - Эмили Нагоски, Emily Nagoski - Страница 26

Частина перша
Основи (не такі вже й основні)
Розділ другий
Модель подвійного контролю. Ваша сексуальна особистість
Ті самі частини, зорганізовані інакше

Оглавление

З нами це також працює. Люди навчаються, як і щури (хоч у людей цей процес набагато складніший). І цей навчальний процес інакший, залежно від того, хлопець ви чи дівчина. Існує кілька теорій про те, як це відбувається, але я збираюся розповісти вам про ту, яка найбільше подобається особисто мені.

Уявімо тих двійнят із першого розділу, брата й сестру. Народжені одного дня, виношені в одному гормональному середовищі в утробі матері, вони настільки однакові, наскільки можуть бути однаковими різностатеві близнюки.

Маленький хлопчик, назвімо його Френкі, невдовзі помічає (довербально, як немовля), що з певною частиною його тіла відбуваються помітні зміни: його пеніс росте, змінюється і свербить! Мозок немовляти починає пов’язувати цю зміну в його тілі з зовнішньою стимуляцією в навколишньому середовищі та внутрішніми відчуттями й емоціями, що її супроводжують. Таким чином, від перших митей його мозок пов’язує середовище навколо зі свою ерекцією. Тож у хлопців процес навчання їхнього запалювання, тобто визначення того, що являє собою сексуально релевантний стимул, – це досить простий процес сексуальної категоризації тих речей, що пов’язані з ерекцією26.

Маленька дівчинка, назвемо її Френні, не має такої обов’язково очевидної фізіологічної реакції на своє середовище. У результаті її мозок пов’язує «сексуально релевантне» не з її внутрішнім станом чи реакцією геніталій, а з соціальним контекстом. Категорія «сексуального» у свідомості маленької дівчинки заповнена не стимулами, пов’язаними з ерекцією, а соціальними стимулами.

Ось як це працює.

Ви колись бачили, як дитина вчиться ходити? Коли діти падають, їхня перша реакція – подивитися на обличчя дорослих навколо, немов запитуючи: «Сталося щось непередбачуване. Як я маю почуватися?» І якщо дорослі залишаються спокійними й туркочуть: «Ти упав. Усе гаразд», – діти встають і продовжують іти. Але якщо дорослі панікують, метушаться навколо, нервово вигукуючи: «Будь обережний, ти можеш забитися!» – діти також панікують і починають плакати.

Так само дівчатка визначають речі як сексуально релевантні не тому, що з їхніми геніталіями відбувається щось таке очевидне і нове й вони не можуть із цього не вчитися, а радше звертаючи увагу на своє оточення, особливо на людину, яка перебуває з ними у відповідній сексуальній ситуації.

Коли я говорю «вчитися», я не маю на увазі явне навчання, на кшталт запам’ятовування столиць усіх країн світу чи теореми Піфагора. Я маю на увазі той спосіб, за допомогою якого щури засвоїли знання про лимони й жилети, чи собака Павлова вивчився виділяти слину, коли дзвонить дзвінок, чи ви навчилися їздити на велосипеді. Нічого з цього не можна засвоїти з книжки, лише з досвіду.

І ось іще одна річ, яка відрізняє дівчат. На функціонування цього процесу навчання впливають гормони. Готовність вашого мозку пов’язати зовнішні сигнали з внутрішнім процесом збудження різна в різні періоди вашого менструального циклу, тоді як у чоловіків, які не мають щомісячного коливання гормонів, усе стабільніше27.

Унаслідок відмінності геніталій та інших гормональних циклів дівчата:

• дізнаються про сексуально релевантні стимули очевидно пізніше, ніж хлопці, в процесі свого розвитку;

• тісніше, ніж хлопці, пов’язані з соціальним і емоційним контекстом;

• більш схильні до невідповідності між реакцією геніталій і досвідом сексуального збудження (я розповім про це в шостому розділі).

Іншими словами, хлопці й дівчата різні. Шокує, я знаю.

Але зараз я повідомлю справді радикальну річ. Як я говорила у вступі, наша культура переважно вчить нас того, що жіноча сексуальність – це полегшений варіант чоловічої, загалом така сама, але трохи гірша. Наука говорить нам, що процес дорослішання маленької дівчинки не такий самий, як процес дорослішання маленького хлопчика. Бо способи, в які жінки й чоловіки дізнаються про секс, не однакові.

Тож до того часу, як Френні та Френкі стануть дорослими, обоє вироблять фундаментальні основи сприйняття якихось речей як сексуально релевантних, а якихось – як таких, що несуть потенційну загрозу. Ці основи змінюватимуться, коли вони переживатимуть новий досвід. І ці основи відрізнятимуться одна від одної.

Таким чином ми дізнаємося, що можна вважати сексуально релевантним стимулом.

26

Зауважте, це не стосується людської сексуальної орієнтації. Маленькі хлопчики, які виростають ґеями, імовірно народилися з різними «схильностями», що поступово розвинулися в іншу орієнтацію. Схильності чолові-ків-ґеїв означають, що вони від народження чутливі інакше, наскільки ми можемо судити, і їм не треба мати якийсь сексуальний досвід із кимось, щоб інтуїтивно знати, кого вони вважають сексуальним. Зрозуміло, що існує ще багато інших нюансів щодо цієї теми, зокрема те, як/чи це впливає на жіночу сексуальну орієнтацію. Про це написано чимало книжок (наприклад, Diamond, “Sexual Fluidity”). Зараз я просто хочу чітко визначити, що ми не народжуємося «чистими аркушами», які вчаться сприймати як сексуальний об’єкт будь-кого, хто з’являється в полі зору. Існує кілька вроджених аспектів нашої сексуальності, які даються нам до досвіду.

27

Koos Slob et al., “Sexual Arousability and the Menstrual Cycle”.

Як бажає жінка. Правда про сексуальне здоров’я

Подняться наверх