Читать книгу Як бажає жінка. Правда про сексуальне здоров’я - Эмили Нагоски, Emily Nagoski - Страница 28

Якщо ви зустрінете Генрі, він вам сподобається: він увічливий, із гарною усмішкою і приємним голосом, вродливий, трохи старомодний. Він устає, коли леді заходить до кімнати. Генрі майже такий само завзятий гравець, як і Камілла, його дружина. Їхня ідеальна п’ятниця – це «Колонізатори» (Settlers of Catan), будь-що з Джосса Ведона або «Карти проти людства» – чи, можливо, всі три гри разом.

І у нього з Каміллою гарне сексуальне життя. Генрі майже завжди ініціатор, і хоч, звісно, йому би сподобалося бути об’єктом сексуальних домагань своєї дружини, він не переймається цим і вважає, що йому пощастило, бо він зустрів людину свого життя, яка поділяє його почуття гумору та потребу підтримувати порядок у ванній. Вони обережні, помірковані, інтровертні симпатяги.

Коли вони вперше зустрілися – я маю на увазі, коли вони вперше зустрілися особисто, я не беру до уваги тижнів флірту онлайн, – вони подивилися один на одного, і кожен пережив миттєве осяяння: «Так. Це воно. Це ти».

Але вони обережні, помірковані люди, і вони пригальмували.

Сказали одне одному: «Я просто не готовий (готова) до стосунків. Будьмо просто друзями».

І урочисто кивнули одне одному.

І стали друзями.

На рік.

Поволі Генрі почав залицятися до неї. Він приносив квіти… зроблені з Лего. Він попросив її улюбленого автора коміксів із мережі намалювати її портрет. Він писав для неї сценарії рольових ігор. Носив краватки. Тримав її за руку.

До того як вони вперше поцілувалися, обоє були закохані по вуха, хоч жоден у цьому не зізнавався. А до того як вони вперше кохалися, вони довірили один одному свої життя й говорили це один одному знову і знову, палко шепочучи в темряві.

Камілла – жінка з повільною ССЗ, вона належить до тих 4—8 % жінок, чия чутливість до сексуально релевантних стимулів досить низька28. І все-таки того дня, коли вона йшла заміж… о, вона була чутлива.

Через п’ять років… уже не так.

Вона розповіла мені:

– Раніше бувало, я поралася на кухні, він підходив ззаду й починав цілувати мою шию, і я одразу ж танула. Але зараз він робить те саме, і я просто кажу: «Я тут взагалі намагаюся приготувати обід». Я не розумію, що зі мною не так.

– Нічого, просто контекст інший, – відповіла я.

– Як це він інший? Я досі люблю його так само, як і того дня, коли ми одружилися. Просто, здається, я спорожнила свою бочку бажання. Чи є у людей «бочка бажання», чи можна її спорожнити?

– Ні… ну… щось таке? Ні, справді. Це не так бочка, як… душ, – сказала я. – Душ, де іноді тонни гарячої води й напір чудовий, а наступного разу напору немає й головка душу застопорюється. Ти завжди можеш прийняти душ, але ці контекстуальні чинники впливають на те, чи цей душ фантастичний, чи він просто розчаровує.

– Контекстуальні чинники. І що це в реальному житті? Свічки і квіти? – вона скривилася. – Жіноче чтиво?

– Це обставини. Ситуації. Свічки і квіти – частина цього, але коли я кажу «контекст», то маю на увазі також стан мозку.

– О! – сказала вона, прояснівши. – Це звучить цікавіше за свічки.

Так і є. І цей розділ про те саме – як зробити воду гарною й гарячою, і як створити гарний напір.

У своєму описовому дослідженні «ознак чинників сексуального бажання» Кеті Мак-Колл та Сінді Местон запитували жінок, що їх «заводить», і виявили, що результати поділяються на чотири загальні категорії29.

Сигнали кохання/емоційного зближення, такі як почуття любові, безпеки, зв’язку, емоційної близькості, захисту й підтримки у ваших стосунках і відчуття «особливої уваги» від партнера. Наприклад, жінка розповіла мені незвичайну романтичну історію про свого хлопця, який облетів половину земної кулі, щоб зробити їй сюрприз на їхню другу річницю першого побачення. Поговорімо про близькість, компліменти й особливу увагу. Так, той чоловік домігся сексу.

Недвозначні/еротичні сигнали, такі як перегляд сексуального фільму, читання еротичної історії, можливість бачити або чути, як інші люди займаються сексом, передчуття сексу, знання того, що ваш партнер вас жадає, помітне збудження, ваше чи партнера. Наприклад. Двадцятирічна жінка розповіла мені, що вона прокинулася посеред ночі на квартирі свого хлопця від звуків того, як сусіди згори займаються сексом. Ритмічні скрипи і стогони миттєво її збудили. Вона поцілунком розбудила хлопця, вони послухали разом і потім зайнялися швидким пристрасним сексом.

Візуальні/проміжні сигнали, такі як споглядання привабливого, гарно одягненого потенційного партнера з доглянутим тілом, впевненого в собі, розумного й шикарного. Наприклад. Подруга одного разу риторично зауважила: «І що такого в цих білих манжетах, що визирають з-під піджака?» Я висловила припущення: «Можливо, це маркер соціального статусу?» А вона додала: «І це ґрумінґ. У чоловіка з ідеальними манжетами шкіра смакуватиме добре».

Романтичні неявні сигнали, зокрема інтимні дії, як-от: танцювати, близько притулившись один до одного, разом приймати гарячу ванну, робити один одному масаж, інші інтимні доторки (наприклад, до обличчя чи волосся), разом дивитися на захід сонця, сміятися чи перешіптуватися або приємно пахнути. Наприклад. Жінка тридцяти років розповіла, що вони з чоловіком збирали гроші на переобладнання ванни після того, як зрозуміли: причина того, що вона така охоча до сексу під час відпусток, криється в тому, що вони довго й гаряче (в усіх сенсах) купалися разом у гігантських ваннах п’ятизіркових готелів, де зупинялися. Більше ванн – більше сексу.

Усе це не дивує, але завжди приємно мати перевірені дані, що підтверджують твої інтуїтивні здогади. Суміш еротичних і романтичних сигналів підвищує сексуальне бажання в жінок. Робота Мак-Колл і Местон розповідає нам, що саме активує запалювання жіночих сексуальних реакцій.

У серіях експериментів дев’яти фокус-груп із вісімдесятьма жінками Синтія Ґрем, Стефані Сандерс, Робін Мільгаузен і Кімберлі Мак-Брайд каталогізували думки жінок про речі, які змушують їх увімкнути чи «тримати увімкненими гальма»30. Ці дослідниці знайшли цікаві паралелі з працею Мак-Колл і Местон. Ось цей перелік із цитатами з дослідження для ілюстрування кожної тези.

Почуття щодо власного тіла. «Мені набагато легше збудитися, коли я комфортно почуваюсь у своєму тілі… нелегко збудитися, коли я не задоволена собою чи своїм тілом».

Занепокоєння щодо репутації. «Коли ти самотня й хочеш сексуально з кимось поводитися, ти постійно переймаєшся думками на кшталт: «Ага, це, мабуть, забагато?», або «Цього недостатньо?», або «Що про мене подумають, адже я роблю всі ці речі?..»

Різке гальмування. «Здається, і хотілося б, а потім ти, така, говориш собі: “Зачекайте, я не можу цього зробити” – я у стосунках чи той хлопець невдаха… І раптом я просто (думаю): “Добре, забудь про це. Я не можу. Це погана ідея” – і просто йду».

Небажана вагітність/контрацепція. «Небажана вагітність – вагомий чинник гальмування, і якщо ти з партнером, якого очевидно це не турбує, ти почуваєшся в небезпеці».

Відчуття того, що партнер тебе бажає, проти відчуття того, що партнер тебе використовує. «Я люблю, коли (чоловіки) дбають не лише про ті частини твого тіла, які збуджуються сексуально, а й просто, наприклад, про руки… Це відчуття, що чоловік охоплює тебе всю і дбає про все твоє тіло».

Ці два дослідження допомагають нам зрозуміти, що жіночий сексуальний інтерес залежить від широкого діапазону чинників. Коли ми запитуємо жінок: «Від чого залежить ваш настрій?» – вони називають такі чинники:

• привабливий партнер, що поважає їх і приймає такими, які вони є;

• відчуття довіри та ніжності у стосунках;

• впевненість у собі й здоров’я – емоційне та фізичне;

• відчуття того, що партнер їх жадає; коли з жінкою поводяться так, що вона почувається особливою;

• явні еротичні сигнали, такі як еротика чи порно, можливість чути або спостерігати, як інші люди займаються сексом.

Але такі відповіді говорять нам також про те, що це залежить від умов. Жінка, яка почувається впевненою в собі й має чудові стосунки з партнером, якого вона кохає, все-таки може не хотіти сексу, якщо в неї грип, вона працювала сімдесят годин цього тижня або їй подобається, коли і вона, і партнер перед сексом приймають душ, а вони щойно повернулися разом після роботи в садику.

Інша річ, ці відповіді демонструють нам, що жінки розповідають дослідникам у фокус-групах, але нічого не говорять про те, що відбувається в реальному житті. У книжці «Наука довіри» дослідник стосунків Джон Ґоттман розповідає історії жінок, що мали стосунки, у яких вони постійно зазнавали насильства й були об’єктами фізичної наруги31. Ці жінки здивували його і його партнера з дослідження, розповівши, що найкращий секс у них був після актів насильства. А в «Чого хочуть жінки?» Деніел Берґ-нер описує Ізабель, яка не могла примусити себе жадати свого ґречного й милого хлопця, але яку магічним чином тягнуло до негідника, який використовував її, примушував жахливо одягатися і який, вона знала напевно, ніколи не захоче мати з нею стосунків32. Я чула такі самі історії від багатьох жінок, і це дослідження ніяк їх не пояснює. Ніщо не пояснює нам, чому секс примирення й розставання заробив собі репутацію найпристраснішого.

Тож що це нам дає?

Це дає нам розуміння того, що механізм подвійного контролю пов’язаний із багатьма іншими вашими мотиваційними системами. Це дає контекст.

Контекст складається з двох речей: вашого середовища у певну мить (з ким ви, де ви, нова ситуація чи знайома, ризикована чи безпечна тощо) і стану вашого мозку в цю ж саму мить (ви розпружені чи в стресі, довіряєте чи ні, закохані чи ні, саме зараз, у цю мить). Досвід свідчить, що жіноча сексуальна реакція чутливіша до контексту, ніж чоловіча, включно з настроєм і чинниками стосунків, і жінки відрізняються одна від одної тим, як ці чинники впливають на їхню сексуальну реакцію33.

Тож цей розділ про контекст – про те, як зовнішнє оточення і стан вашого мозку можуть вплинути на вашу сексуальну реакцію.

Ми почнемо з думки, що ваш досвід і сприйняття всіх відчуттів різняться залежно від багатьох чинників, серед них зовнішні обставини, настрій, рівнень довіри та життєва історія. Потім ми заглибимося в основні дані щодо того, чому це правдиво й незмінно: коли ваш мозок у стані стресу, майже все сприймається як потенційна загроза. А потім я покажу вам особливий механізм мозку, що керує всім процесом. Від розуміння цього механізму (я називаю його емоційним «Єдиним перснем») залежить з’ясування того, як контекст впливає на вашу сексуальну реакцію.

Хочу заздалегідь вас попередити: це найбільш науковий розділ у книжці. Умикайте мозок. Воно того варте. Винагорода полягатиме в тому, що кожного разу, як хтось жалітиметься: «Жінки такі складні. Учора їй подобалося одне, сьогодні вже щось зовсім інше», – або ви гадатимете: «Чому я не реагую так, як реагувала раніше?» – ви зможете відповісти: «Контекст! Те, чого хоче жінка й що їй подобається, змінюється залежно від її зовнішнього середовища і внутрішнього стану». Цей розділ розповідає вам, як зламати код і зрозуміти логіку цього всього.

Невдоволення Лорі своїм сексуальним життям було викликане не проблемним ССС чи ССЗ, радше це стало результатом проблемного контексту. Але їй не сподобалася моя пропозиція відпустити ситуацію й дозволити собі просто якийсь час не хотіти сексу. Для неї це було немов визнання поразки. Вона хотіла хотіти сексу, і, чорт забирай, вона збиралася намагатися.

Тож Лорі почала згадувати, коли в минулому в неї був гарний секс, і їй спала на думку особливо вдала відпустка на річницю, ще до народження дитини, в шикарному готелі в горах.

«Ага! Контекст!» – подумала вона, і вони з Джонні зарезервували номер і спланували подорож, щоб відновити пристрасть.

План зазнав цілковитої невдачі. Джонні й Лорі довго їхали, щоб туди дістатися, виснажилися, всю дорогу сперечались, і до того як вони закінчили вечеряти, тиск очікування був просто приголомшливий. Лорі почувалася такою напруженою, що вона просто відмовилася, відмовилася від усього. Вона прийняла гарячу ванну, випила бокал вина й лягла спати. Джонні дивився фільм.

А наступного ранку жінка почувалася надто винною за попередню ніч, щоб намагатися знову.

Тож одного разу по обіді після цього випадку Лорі та Джонні сіли і спробували з’ясувати, що спрацювало в першій поїздці й чого бракувало другого разу.

Ну, все їхнє життя зараз стало інакшим. Вони стали батьками, вона мала жахливу роботу, навчалася… Вони відтворили зовнішні обставини, але не контекст.

– Чудово, тож усе, що ти маєш зробити, – звільнитися, покинути навчання і продати Тревора до цирку. Проблему вирішено, – пожартував Джонні. Після чого додав більш конструктивно: – Можливо, ми неправильно все зрозуміли. Можливо, йдеться про те, як ми почувалися, а не про те, де були чи що робили. Коли ти згадуєш про чудовий секс, який ми мали тієї річниці, як ти почуваєшся?

Лорі хвилину поміркувала про це.

І у неї бризнули сльози.

Вона заговорила про те, як сильно вона його кохає, як вона спирається на нього, щоб віднайти сенс у житті, що, здається, навмисно влаштоване так, щоб звести її з розуму, як вона хоче показати йому, а не просто сказати, наскільки він важливий для неї, але щоразу, коли вона вирішує ініціювати секс, почувається такою навантаженою, що її тіло напружується. З неї виливалося справжнє горе, коли вона звірялася, гострий жаль за своєю втраченою сексуальністю, але також за втраченим внутрішнім спокоєм, відчуттям самості, незалежності від ролей матері, доньки, дружини, боса, працівниці, студентки…

А коли хвиля смутку відступила, у них був чудовий секс.

Після цього Лорі прийшла до мене і сказала:

– Що за чорт?! Ми поїхали в романтичну подорож – і нічого, навіть гірше, ніж нічого! Але коли я огидно рюмсала про те, як я кохаю його і яке в мене виснажливе життя, у нас був гарячий і брудний секс. Усі ці балачки про контекст позбавлені сенсу!

Тож я пояснила.