Читать книгу Компанії майбутнього - Фредерік Лалу - Страница 45

У Buurtzorg (у перекладі з голландської це означає «догляд по сусідству») медсестри працюють групами по 10–12 осіб, кожна команда обслуговує близько 50 пацієнтів у невеликому, чітко визначеному районі. Команда відповідає за всі завдання, які раніше були розкидані по різних відділах. Вони відповідальні не тільки за забезпечення догляду, а й за ухвалення рішень про те, скільки і яких пацієнтів мають обслуговувати. Вони записують пацієнтів, планують роботу, складають графіки відпусток та вихідних, а також виконують адміністративні функції. Вони вирішують, де орендувати офіс і як прикрасити його. Вони визначають, як краще інтегруватися до місцевої громади, з якими лікарями й аптеками співпрацювати, як ліпше співпрацювати з місцевими лікарнями. Члени команди вирішують, коли зібратись і як розподілити між собою завдання, та складають плани індивідуального й командного навчання. Вони вирішують, чи треба збільшувати команду або ділити її на дві частини, якщо пацієнтів більше, ніж вони можуть обслуговувати, а також відстежують власні результати і приймають рішення про коригувальні дії, якщо продуктивність їхньої праці падає. У команді немає лідера, важливі рішення ухвалюють колективно.

Тепер догляд пацієнтів є більш цілісним. Кожного разу, коли це можливо, процедури плануються таким чином, щоб пацієнт завжди бачив одну або двох тих самих медсестер. Медсестри мають час на те, щоб присісти, випити чашечку кави, а також познайомитися з пацієнтами і вислухати історію хвороби та їхні побажання. Протягом багатьох днів і тижнів у взаєминах між ними з’являється глибока довіра. Догляд уже не зводиться до ін’єкцій чи перев’язок – до пацієнтів ставляться більш цілісно і з повагою, звертаючи увагу не лише на їхні фізичні потреби, а й на емоційні, духовні, потребу в стосунках. Візьмімо випадок з медсестрою, яка відчуває, що гордовита стара леді перестала запрошувати до себе друзів, бо їй незручно через свій хворобливий вигляд. Медсестра може організувати візит перукаря або зателефонувати дочці цієї пані й порадити їй придбати для мами новий одяг.

Buurtzorg робить серйозний акцент на самостійності пацієнтів. Метою організації є відновити здатність пацієнтів більше дбати про себе. Що пацієнти можуть навчитися робити самі? Чи можуть вони створювати власне коло підтримки? Чи є члени родини, друзі або сусіди, які приходили б і допомагали їм регулярно? Медсестри часто дзвонять у двері сусідів, щоб дізнатися, чи будуть вони готові допомогти старій леді, яка мешкає поруч. Buurtzorg, по суті, намагається зробити себе зайвим щоразу, коли це можливо. Покликання відновлюється в справдешньому розумінні цього слова: добробут пацієнта стає основним інтересом організації. Як наслідок, пацієнти в захваті від того, як їх обслуговують медсестри Buurtzorg. І тому їхні родини часто висловлюють глибоку подяку медсестрам за ту важливу роль, яку вони починають відігравати у житті хворих або людей поважного віку (для медсестри не є чимось незвичайним доглядати невиліковно хворих пацієнтів до останнього моменту їхнього життя).