Читать книгу Гендерне тяжіння: виклики та рішення - Катерина Левченко - Страница 8

Понад двадцять років мого життя (тобто половина свідомого) пов’язані із громадською організацією «Ла Страда-Україна». Тож уявити власне зростання без розвитку організації, яка завжди відповідала на гострі соціальні виклики, неможливо. Через призму роботи «Ла Страда-Україна» можна вивчати новітню історію нашої держави, бо організація завжди була у вирі подій. «Ла Страда» відома і в нашій країні, і за кордоном, бо є частиною міжнародної мережі громадських організацій.

Що ж таке «Ла Страда»?

З чого вона почалася?

Про що мріяли і чого сподівались ті, хто створював організацію 20 років тому?

Якими є цінності та погляди людей, що згуртувалися навколо «Ла Стради»? Чому права жінок і ґендерна рівність такі важливі для нас?

Що нам вдалося за 20-річний термін спільної роботи?

Що зуміли змінити на краще в житті країни, суспільства, окремих громадян і у своєму власному, розвиваючи та втілюючи місію та візію «Ла Стради»?

Чим «Ла Страда-Україна» живе сьогодні?

Хто наші партнери та друзі, кому ми вдячні за підтримку?

«Ла Страда-Україна» – громадська правозахисна організація, яка працює для забезпечення ґендерної рівності, миробудування, запобігання всім видам ґендерного насильства, зокрема насильству в сім’ї, протидії торгівлі людьми та забезпечення прав дітей, сприяючи впровадженню стандартів прав людини в усіх сферах життя суспільства та держави.

Це масштабна місія, я б сказала, головний напрям нашого руху. Виконати її в повному обсязі й за короткий час фактично неможливо, бо суспільство постійно змінюється, постають нові виклики. Але така місія мотивує організацію та її прихильників не обмежуватися одним напрямом роботи чи однією галуззю. Ми розвиваємося, підхоплюємо вітер нашими вітрилами і прямуємо до здійснення наступних цілей.

Громадську організацію «Ла Страда-Україна» (до лютого 2016 року – Міжнародний жіночий правозахисний центр «Ла Страда-Україна») було зареєстровано Міністерством юстиції України 31 березня 1998 року (свідоцтво № 1010). Ця дата офіційно вважається її днем народження. Хоча ще в 1995 році з’явилася програма громадських організацій «Ла Страда» – «Запобігання торгівлі жінками в країнах Центральної та Східної Європи», партнером якої у 1997 році стала й Україна.

Ми були першими і певний час єдиними в нашій країні, хто зосередився на проблемі запобігання торгівлі жінками та дітьми. На той час це було дуже гостре питання, а ми ще не мали поряд потужної допомоги від програм міжнародних організацій, зокрема, таких, як Міжнародна організація з міграції (МОМ) та Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). Вони розгорнуть активну роботу в нашій країні лише за півроку-рік. Вже потому, як улітку 1997 року у Відні відбудеться зустріч представниць «Ла Страда» з Першою леді США Гіларі Клінтон, Амбасадоркою США в Австрії Свані Хант і керівницею офісу Першої леді Мелан Вервієр, і ми переконаємо їх у важливості надання Україні широкої підтримки у протидії торгівлі людьми.

До речі, діяльність на міжнародній арені та членство в міжнародних мережах було і є не випадковим для «Ла Страда-Україна». Це дало організації можливість бути частиною глобальних ініціатив, вивчати новий досвід та ділитися власним, виносити важливі для України питання на міжнародний рівень8.

Розпочавши свою діяльність із протидії торгівлі людьми, ми дуже швидко зрозуміли, що вона є частиною глобальної проблеми прав жінок, що серед її чинників чи не найперше місце посідають ґендерна дискримінація й насильство, в тому числі домашнє. Тож розширювалося коло проблем, які потребували вирішення, викликів, на які реагувала організація, а разом з цим ставали масштабнішими наші програми. Ми набували відповідного досвіду, зростала кількість наших однодумців, партнерів та друзів.

Хочу згадати тих людей, з ким розпочинали нашу правозахисну роботу в «Ла Страді».

Ганна Голубовська-Онісімова. Світлана Купряшкіна. Оксана Горбунова. Ольга Швед. Ліля Савич. Інна Шваб. Марія Лавриненко. Галина Лавриненко. Катерина Черепаха. Ольга Калашник. Тренча Кутстра. Стана Буховська. Барбель Уль. Ірена Девід. Сюзанна Хофф. Марина Легенька. Маріана Євсюкова. Валя Мудрик. Оля Дунебабіна. Тетяна Матюхіна. Альона Баннікова. Тетяна Татуревич. Наталка Бочкор. Ірина Мидловець. Вероніка Андрієнкова. Віктор Кирильчук. Анатолій Макагон. Вікторія Мазуренко. Інна Сотніченко. Альона Кривуляк. І багато інших. Вибачте, кого не назвала!

Після кожного прізвища я ставлю не кому, а крапку. І це не випадково. Бо йдеться не про список осіб, а про особистостей, кожна з яких заслуговує на окрему розповідь і відзнаку.

Хтось і досі працює в «Ла Страді» разом з іншими відданими фахівцями. Інші обрали власний шлях. Але тоді зірки звели цих людей, щоб дати подих структурі, яка сьогодні є однією з найпотужніших жіночих громадських організацій України!

«Ла Страда» зростала і розвивалася разом з українським суспільством. З вірою у справедливість ми були активними учасницями Майданів і у 2004—2005, і у 2013—2014 роках. Відкрита до всього нового, прагнучи поліпшити життя суспільства, організація виступала проти дискримінації та несправедливості у різних їх проявах, набувала досвіду та знань.

Активну громадянську позицію відстоювали і у 2010—2013 роках, хоча в той час чимало громадських організацій згортали свою роботу. Я і мої колежанки подавали судові позови проти тодішніх керманичів держави. Судилися з Кабміном та МВС. За підтримку заарештованого Юрія Луценка пережили прокурорську перевірку. А потім й інші «перевірки».

Вистояли. Зміцніли. Здобули авторитет.

Нині основні сфери діяльності «Ла Страда» – це протидія торгівлі людьми; запобігання ґендерно зумовленому насильству, зокрема домашньому; сприяння дотриманню прав жінок та ґендерної рівності, протидія дискримінації; захист прав дітей.

Напрями роботи формуємо такі: вдосконалення законодавства і нормативно-правової бази; впровадження міжнародних стандартів прав людини в національну практику; розвиток громадянського суспільства; проведення досліджень, моніторингу та експертизи державної політики; підготовка та підвищення кваліфікації фахівців; надання соціальної, правової та психологічної допомоги постраждалим від різних форм насильства; здійснення освітньої, просвітницької та інформаційної роботи; підготовка освітніх та методичних матеріалів; впровадження медіації в навчальних закладах і громадах; підвищення обізнаності громадян із питань, які належать до компетенції організації; міжнародна діяльність.

Ну, і ще трохи «офіційної» інформації про «Ла Страда-Україна». Вона забезпечує діяльність Національної «гарячої» лінії з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації (з 1997 року); Національної дитячої «гарячої» лінії (з 2006 року); Національної тренерської мережі (з 2000 року); Національної медіаторської мережі (з 2014 року); Тренінгового центру (з 2014 року); Ґендерного дискусійного клубу (з 2015 року); Моніторингової групи з протидії торгівлі людьми (з 2011 року).

Чимало!

І можна довго перераховувати все, що було зроблено, чого досягли за роки нашої роботи. Але обсяг книги обмежує, а хочеться ще багато про що поговорити. Назву лише ті речі, які вважаю нашими найголовнішими здобутками.

Визнання проблеми торгівлі людьми на національному рівні та формування політики протидії – криміналізація торгівлі людьми.

Розвиток законодавства та ухвалення окремого Закону «Про протидію торгівлі людьми».

Прийняття державних програм, формування інституцій, підготовка кадрів.

Визнання проблеми домашнього насильства не приватною справою особи чи сім’ї, а порушенням прав людини, насамперед жінок та дітей. Розвиток законодавства з протидії насильству.

Досягнення відчутного прогресу в розумінні важливості дотримання прав жінок та формування засад для забезпечення ґендерної рівності в українському суспільстві, розвитку законодавства та політики в цій сфері, зміцнення інституцій.

Формування команди однодумців та однодумиць, пулу експерток, мережі тренерів, медіаторів та волонтерів, журналістів та фахівців у різних сферах.

Формування дискурсу прав жінок та ґендерної рівності, який розвивався та втілювався в навчальних посібниках, тренінгових курсах, книжках, статтях та інтерв’ю, що допомагає нам в отриманні та поширенні знань, інформації та ідеології прав жінок.

Створення міцних національних сервісів допомоги та консультування – Національної «гарячої» лінії з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації та Національної дитячої «гарячої» лінії.

Забезпечення й надання різних видів соціальної та правової допомоги понад 2500 особам, які постраждали від торгівлі людьми, різних форм насильства та експлуатації, а також допомоги в пошуках зниклих за кордоном рідних чи близьких.

Ми досягли взаємної довіри у стосунках з нашими партнерами – державними організаціями та установами, громадськими та міжнародними структурами, донорами та благодійниками.

І головне – ми маємо довіру наших громадян!

Напередодні 20-ти річчя «Ла Страда-Україна» – у лютому 2018 року за сприяння соціологічної служби Центру Разумкова було проведено дослідження з приводу того, наскільки організація є відомою в країні і як наші громадяни ставляться до її діяльності. Опитування відбулися в усіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей.

З’ясувалося, що про діяльність «Ла Страда-Україна» знають 12,9% дорослого населення, при цьому чоловіки трохи краще, ніж жінки, а жителі сходу та заходу держави – краще за мешканців півдня.

Про роботу Національної «гарячої» лінії з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації знають 37% жінок та 33% чоловіків! За потреби до її послуг звернулися б 37,4% громадян. 25,8% знають про роботу Національної дитячої «гарячої» лінії.

Організацію краще знають люди молоді, а до послуг готові звернутися особи незалежно від їхнього віку.

«Ла Страда-Україна» має цікаве минуле. І вибудовує важливі плани на майбутнє. Як писав Ласло Бок у книжці «Робота рулить», «найпотужніші рухи в історії мали моральну мотивацію, незалежно від того, боролися люди за незалежність чи за рівні права».

От і добре – «Ла Страда» рулить!