Читать книгу Ваш надійний тил. Як налагодити зв’язки, що приведуть до успіху - Кейт Феррацці - Страница 15

Я часом чую: «Кейте, не можна штучно створити близьких дружніх стосунків. Вони мають бути природними». Що ж, зважаючи на страхи й обережність більшості людей, можна все життя прочекати на таку дружбу, і вона так і не з’явиться – багато хто залишиться лише зі жменькою ситуативних приятелів.

Після виходу книжки «Ніколи не їжте наодинці» я став виступати з лекціями по всій країні і, поступово набравшись сміливості, почав показувати світові «справжнього Кейта». Я почав більше ризикувати і помітив, що мені легше відкриватися перед незнайомцями – спочатку перед великою аудиторією, потім у колі друзів і, нарешті, з клієнтами та колегами у FG.

Одного разу, коли я ще тільки починав виступати з лекціями, а мої ідеї були ще зовсім свіжими, я приїхав на один захід у Х’юстоні, де виступали декілька лекторів. Під час обіду один із них – на той час значно відоміший за мене – сів поряд зі мною. Я запитав, що він думає про мій уранішній виступ. Як і всі успішні люди, він не боявся висловити свою думку.

– Не будьте таким відкритим, – порадив він.

Я був приголомшений і не міг цього приховати. Я не сподівався таке почути. Цю людину я справді поважав, і, повторюю, це був самісінький початок моїх публічних виступів.

– Наша аудиторія – це мурашник, – продовжував він. – Їм просто хочеться йти за нами і робити те, що ми кажемо. Вони не хочуть бачити в нас живих людей. Вони хочуть, щоб ми стояли високо на п’єдесталі. Не варто з нього спускатися.

Я подякував йому за висловлену думку і знову взявся за салат. Тоді я твердо вирішив не змінювати обраного курсу. За реакцією аудиторії я інстинктивно розумів, що завдяки щирості мої виступи ставали кращими, та й сам я при цьому почувався значно ліпше.

Треба віддати належне лекторові, який дав мені пораду, – він справді чудовий оратор. Слухаючи його виступи, я завжди досхочу сміюся і дізнаюся щось нове. Його порада була відображенням загальноприйнятих уявлень. Але через тиждень, коли ми довідалися, як оцінили наші виступи слухачі (організатори завжди хочуть знати, за що заплатили гроші), виявилося, що я отримав на цілий бал більше за нього. Такі високі оцінки, як у мене, організатор цього заходу бачив уперше. Я розповідаю про це не для того, щоб похвалитися, уже давно знаю, що це ні до чого. Я лише хочу підкреслити, що всі ми відгукуємося на відвертість, відкритість і щирість. Мені вдалося достукатися до людей менш ніж за півгодини, стоячи на сцені перед кількатисячною аудиторією.

Дружні взаємини можуть виникнути в одну мить – на сцені, під час спілкування з клієнтом, з людиною, яку вперше бачиш на вечірці, навіть із випадковим супутником у літаку. Можна змінити вже сформовані стосунки, додавши до них великодушності, довіри і щирості. Такі стосунки – чи не найголовніше наше багатство.