Читать книгу Ваш надійний тил. Як налагодити зв’язки, що приведуть до успіху - Кейт Феррацці - Страница 16
Частина друга
Чотири принципи
Це закладено на генетичному рівні
ОглавлениеМинулого року, коли моя тітонька Роуз лежала на смертній постелі, я приїхав до неї. Тримаючи її за руку в останні хвилини життя, я раптом відчув неймовірну близькість до неї і до всієї родини. Коли я виходив із лікарні, йшов сніг. Шахтарські будиночки, знані мені з дитинства, здавалися теплими і затишними. Ще чотири години тому я дивився на них зневажливо, думаючи про те, як мені пощастило, що я виїхав із Латроба. Мій батько завжди повторював, що треба розправити крила і летіти далі: «Кейте, я хочу, щоб ти досягнув чогось кращого, ніж усе це…»
Але, проводжаючи тітоньку в останню путь, спілкуючись із родичами, яких я любив, мені вдалося знову пережити почуття з дитинства.
Це був мій перший безпечний простір. Мені було дивно усвідомлювати це, адже все своє життя я намагався вирватися з містечка, у якому виріс. Мені було в ньому тісно. Але тепер до мене повернулися давні відчуття – я знову почувався як удома, ніби возз’єднався зі своїм «племенем». Таке бувало зі мною дуже рідко – і я припускаю, що не тільки зі мною. Але це можливо. Ми можемо посприяти тому, щоб це відбулося.
Сумно, що люди відриваються від справ дедалі рідше і замислюються над необхідністю поглибити свої стосунки лише в доленосні миті – народження, весілля чи смерті. Це моменти «єдності з племенем» – коли ми стаємо ближчими одне до одного, життя немовби набирає більшої ваги, ми ненадовго відчуваємо єдність – те, що повинно бути частиною нашого щоденного життя. І нам під силу повернути це собі, не чекаючи, поки в когось із наших близьких народиться дитина чи трапиться біда.
Ми забули, що, об’єднавшись заради спільної мети – «одне з одним, навколо лідера, навколо ідеї», як пише Сет Годін у книжці «Племена», – ми можемо досягти більше, ніж кожен із нас поодинці. І не просто тому, що в нас з’являється інфраструктура підтримки, а ще й тому, що в кожному племені формуються близькі взаємини, і завдяки цим взаєминам ми усвідомлюємо, що в нас особливе. Таке усвідомлення з’являється після обміну зворотним зв’язком – завдяки процесу, на якому ґрунтуються стосунки підтримки. Усі ми в загальних рисах розуміємо, як це працює, але зазвичай не усвідомлюємо, яку потужну роль це може відіграти в нашому житті.