Читать книгу Здорова, щаслива, сексуальна. Мудрість аюверди для сучасної жінки - Кэйти Силкокс - Страница 8

Існує щільний зв’язок між балансом трьох стовпів здоров’я, про які йшлося в першому розділі, та здатністю нашої душі процвітати й залишатися щасливою. Коли шлунок справно працює, сон міцний, а емоції й сексуальна енергія трансформуються належним чином, у нас з’являється більше енергії, щоб зануритись у власні захоплення й улюблені справи. В аюрведі ці найважливіші прагнення відомі як чотири життєві цілі.

Відповідно до Вед (священні тексти, на які спирається аюрведа), наша душа має перед собою чотири мети, або ж бажання, які називаються «пурушартхи» – тобто те, що створене для душі. Аюрведична традиція розглядає ці чотири основні спонукальні сили і дає змогу насолоджуватися й використовувати їх, не прив’язуючись надто сильно до жодної з них. Таким чином ми можемо мати насолоду, досягати успіху, ставити собі мету та здобувати матеріальні блага, а також шукати практики й наставників, щоб навчитися життя духовного, цілісного, вільного від усіляких забобонів і упереджень. На жаль, мій загальний огляд не може описати всю хитромудрість цих чотирьох спонук чи те, як їх утілити, проте, сподіваюся, ця інформація допоможе зрозуміти провідну роль, яку вони відіграють у нашому здоров’ї та щасті. (Дізнатися більше про ці славетні цілі і про те, як їх утілити, можна у книзі Рода Страйкера «Чотири бажання».)

Ціль № 1: П’янка щоденна насолода

Першою метою у житті є «кама», тобто насолода й задоволення. (Ви точно чули про «Камасутру»! «Сутра» означає вчення, тобто «Камасутра» – це наука про насолоду.) Щоб жити повноцінним життям, воно мусить давати задоволення. Не існує нічого приємнішого, ніж стимуляція органів чуття, що її маємо, втішаючись запахом шкіри малюка, шовковою шерстю кошеняти, цвітінням півонії чи торкаючись чоловічих плечей. А що вам дає глибоку чуттєву насолоду?

Розпочніть зараз же: медитація задоволення

Насамперед заплющте очі. Нехай ваше дихання стане рівним і спокійним. Зосередьтеся на відчуттях у ділянці живота. Зверніть увагу на пупок і відчуйте, як із вдихом живіт рухається далі від хребта, а потім із видихом знову наближається до нього. Відчувши цілковите розслаблення, зосередьте увагу на кожному з п’яти органів чуття: на зору, слуху, смаку, нюху і дотику. Сприймайте власну чуттєвість як божественний дар. Відчуйте шкіру і її здатність передавати чуттєвий досвід. Спробуйте вловити найтонші запахи, звуки й навіть присмак у роті. Розплющте очі і протягом хвилини споглядайте кольори, світло та інші найдрібніші відтінки й тіні, які вловлює ваш зір. Усесвіт прагне, щоб ви відчули його красу та насолодилися дивами творіння завдяки цим так званим «воротам». Відчуваючи задоволення усіма п’ятьма органами чуття, ви досягнете першої мети – ками.

На щастя, природа усе влаштувала так, що більшість приємних речей дають насолоду як на фізичному, так і на емоційному рівнях. Наукою доведено, що дотик (чи то масаж лікаря або коханої людини) підвищує рівень гормонів, які стимулюють імунну систему8. Справжня чудасія, та сам лише запах смаженої цибулі змушує організм виділяти травні ферменти, які допоможуть перетравити їжу під час споживання. Це надзвичайна кмітливість Усесвіту та Матері-Природи, які нам кажуть: «Утішайся сповна цією миттю!»

Проблеми з цією чарівною камою настають лише тоді, коли ми починаємо зловживати. Пам’ятаєте, як у «Чарлі й шоколадній фабриці» Авґуст Ґлуп падає у шоколадну річку і сам перетворюється на цукерку? Без належного контролю незбалансовані органи чуття схильні до зловживання і їм байдуже до ваших внутрішніх спроб хоч якось їх приборкати. Віддавши кермо органам чуття, ми ризикуємо заїхати надто далеко, байдуже, стосується це алкоголю, шоколаду, закупів, сексу, телебачення чи фізичних навантажень.

Таїна істинного блаженства у світі задоволення полягає в самосвідомості, помірності та браку прив’язаності. Хоча практикувати останнє не завжди так просто. Коли мені щось дає задоволення, його хочеться втримати. Розмови з Божественним началом допомогли мені навчитися казати «ні». Щоразу, як тягне до насолоди, я зупиняюсь і запитую: «Божественна Мати, дозволь мені довіритися твоїм безмежним джерелам. Нагадай мені, що задоволення виникає і згасає, але твоя милість і далі наповнюватиме моє життя». Чіпляючись за насолоду, ми ніби не віримо в те, що нам пропонує Всесвіт; ніби стверджуємо, що не віримо в те, що насолоди (чи будь-чого, за що чіпляємося) досхочу і вона завжди чекає на нас. Це допомагає мені залишатись уважнішою. Я знаю, що немає сенсу за щось хапатися, бо, якщо роззирнутись, я помічаю, скільки всього прекрасного мені подарували.

Ще один спосіб не прив’язуватися – коли відчуваєте задоволення, спробуйте глибоко відчути нинішній момент, насолоджуйтеся й одночасно відпускайте.

Ціль № 2: Процвітання

Другою життєвою метою є «артха», чи, іншими словами, шляхи та методи забезпечення заможного життя. Артха має справу з засобами, які допомагають нам рухатися далі по життю. Так житло, достатня кількість грошей, щоб сплачувати рахунки, міцне здоров’я, якісний одяг і навіть iPhone є прикладами тих засобів, які полегшують життя.

Нам подобаються достаток та міцне здоров’я, точнісінько як і насолода. Приємно спокійно собі відпочивати, знаючи, що твої основні потреби задоволено. Важкувато розмірковувати над сенсом життя, коли випадає закладати ювелірні прикраси й сваритися з представниками компанії, що обслуговує вашу кредитну картку. Аюрведа не лише спонукає нас до фінансового процвітання, а й наголошує, що без фінансової свободи наш подальший розвиток у самопізнанні примарний. Чому? Тому що коли ми бідкаємося через гроші, нас легко збити з пантелику, нас наповнює страх і ми втрачаємо пильність. Те саме стосується і здоров’я. Коли хворіємо, важко медитувати, допомагати дітям з домашнім завданням чи розпочинати омріяну справу.

Дисгармонія артхи виникає, коли ми перетворюємося на скнар чи занадто переймаємося матеріальними цінностями. Якщо маємо тринадцять відтінків помади для збільшення губ, але нас тішить думка про купівлю ще однієї, то, ймовірно, ми страждаємо на ненажерливість. Ніколи не забуду, як колись забігла до сусідки. У неї назбиралося 157 м’яких іграшок. Від підлоги до стелі попід мурами стояли стоси взуття (деяке і досі в коробках). У вітальні на невидимому ліжку лежала гора сумок, більшість із цінниками. У її житті рушійною силою стало придбання речей. Поступово вона створила захисну бульбашку з ведмедиків, високих підборів і сумок. Гадаю, якщо бути чесними з собою, то в кожній із нас живе маленька скажена любителька ведмедиків. Аюрведа вчить нас приймати любов до м’яких іграшок, не дозволяючи їм себе задушити.

Дисбаланс артхи також виникає, коли ми хибно вважаємо, що нам нічого не треба. Мені відомо кілька духовних особистостей, які відчувають себе винними через те, що хочуть мати такі блага, як тепла оселя, зручний одяг чи шоколадка (навіть якщо вона органічна й усіх принципів справедливої торгівлі дотримано). Це вже інші крайнощі артхи, які так само руйнують наш добробут. То який же висновок? Нічого поганого в тому, що вам потрібні речі, немає за умови розважливого ставлення і використання їх задля досягнення вищих благ.

Ціль № 3: Сповзайте з ліжка з метою

Третя життєва мета – «дхарма», тобто наше головне призначення в житті. Серед метушні сучасного світу багато хто з нас забуває про цей неймовірний дар – жити в людському тілі (а не, приміром, у тілі медоїда). Аюрведа твердить, що кожна людина приходить у цей світ з певною дхармою, і доки не почнемо її реалізовувати, доти ми не зможемо відчути себе щасливими. Мій духовний наставник Род Страйкер каже, що у Всесвіті існує так звана «порожнеча», яку треба заповнити. Допоки ви не вигадаєте, як себе реалізувати і втілити власне призначення, між вами й тим, ким прагне стати вище «Я», пануватиме розлад.

Реалізація дхарми не завжди означає праведність. Вона не має нічого спільного з тим, що ми називаємо «працею». Це радше той унікальний внесок, який ми робимо у будь-яких життєвих обставинах, безвідносно до того, робота це, стосунки чи якийсь проект. Ба більше, деякі професії, визнані у суспільстві як непрестижні, відіграють дуже поважну роль на космічному рівні. Ви коли-небудь зустрічали людину, яка, на думку суспільства, робить низькосортну справу, але при тому щиро закохана у свою працю? І завдяки цій справі покращується й ваше життя. Це і є втілення особи, котра справджує власну дхарму.

Пам’ятаю, якось в аеропорту я зайшла до вбиральні. Там стояла жінка, яка відповідала за те, щоб було вдосталь туалетного паперу, умивальники блищали і диспенсер паперових рушників працював. Щойно я зайшла, мене ошелешили словами:

– Привіт, красунечко, як справи? Яка ж ти сьогодні гарнюща! – Я уявила собі, як решта втомлених мандрівкою жінок натягують колготки в кабінках під мелодію її доброзичливості.

– Вдалого дня, сонечко! – нагадала мені жінка, коли я виходила.

І знаєте що? Їй вдалося змінити мій день на краще. Власне, її щире привітання лишилося зі мною протягом усієї днини. Й от тепер ви читаєте про неї. Ні простір, ані час не завадили світу про неї довідатися. Та жінка лише стояла собі цілий день у громадській убиральні й повторювала ту саму фразу. Це могло бути стандартне привітання: «Вітаю, як справи?» – але натомість жіночка була щирим утіленням чарівності. Вона використовувала роботу як засіб до спілкування, підбадьорювала і нагадувала нам, що навіть у смердючих вбиральнях аеропорту маємо нагоду поділитися щирою добротою.

Для того щоб перейти на шлях реалізації нашого найголовнішого призначення, слід віднайти баланс і почути внутрішній голос інтуїції. Більшість людей, які дійсно закохані у власну справу, кажуть, що не мали вибору, їхня робота сама їх обрала. Вони стверджують, що, беручись до улюбленої справи, відчувають нестримний приплив енергії. Дослідники, як, наприклад, Михай Чиксентмихаї, говорять про існування в психології так званого стану творчого потоку, який відчувають люди, коли працюють у злагоді зі своєю дхармою. Саме тоді час уповільнюється, навіть завмирає. Рівень енергії зростає, з’являються життєрадісність і відчуття присутності, що дає нам іще більше мотивації працювати над своєю справою. Відчуття цього потоку є чудовим знаком того, що ви реалізуєте власну дхарму. У своїй книзі «Flow» («Потік») Михай Чиксентмихаї характеризує його як оптимальне відчуття.

Одним зі способів дізнатися про ваше особисте призначення – запитати себе: «Якби я мала необмежену кількість часу та грошей, що я робила б зараз?» Якщо ви живете відповідно до дхарми, відповідь буде: «Нічого іншого, крім того що роблю зараз». Якщо ж ні, можливо, настав час переоцінити життєву мету. Аюрведа допомагає нам долучитися до дхарми, знайшовши баланс тіла та розуму. Медитація – це ключ, який відмикає перед нами двері тиші та спокою, щоб приборкати страхи і сумніви, які не дозволяють нам наблизитися до того, що є справді найкращим для нас і для світу.

Розпочніть зараз: як же розпізнати власну дхарму?

• Візьміть ручку і два аркуші паперу.

• Трішки поміркуйте, а потім допишіть це речення: «Якби у мене було вдосталь грошей та часу, я б _________________». (Наприклад: «Подорожувала світом і фотографувала б екзотичних пташок».)

• Занотуйте відповідь, а потім уявіть, як ви це робите.

• Тепер запишіть відповідь у теперішньому часі, знову і знову протягом п’яти хвилин. («Я подорожую світом і фотографую екзотичних пташок».) Пишіть далі, стежачи, чи не виникає у вас опір, відтак запишіть свої сумніви на іншому аркуші паперу. («У мене ніколи не буде достатньо грошей, щоб це втілити. Моя мама вважатиме, це гайнуванням часу. Я ніколи не зможу застрахувати життя, втративши цю посаду».)

Аюрведичні вчення стверджують, що наш розум наповнений негативом, який буквально перекриває нам шлях до того, що ми любимо. Нам треба вибиратися з лещат цих негативних настанов і перестати в них вірити. А тепер протягом кількох хвилин запишіть фрази, які знешкоджують цей негатив. (Так можна змінити наші речення з «Усім начхати на мої світлини пташок» на «Моя нестримна цікавість до рідкісних пташок перетворюється на роботу, яка дає матеріальне і творче задоволення».)

Ціль № 4: Дайте мені свободу

Мета номер чотири – «мокша», тобто свобода. Хоч як крути, а за всіма нашими вчинками сховано бажання втекти від циклів страждань і задоволення чи то смерті й народження та відчути щастя, не підпадаючи під вплив цих протилежностей. Мокша – це змога прокинутися вранці вільним від страхів. Мокша – це відчуття того, що нічого з зовнішнього світу нам не може дати цілковитого щастя, бо це насправді перебуває всередині нас. Мокша – це коли ви справді нічого і нікого не потребуєте, щоб відчувати власну повноту та цілісність.

Що далі ми просуваємося на шляху пізнання свого істинного «я», то очевиднішою стає ця мета, нам простіше робити вибір на користь того, що підкріплює власну істинну свободу. Якщо ми надто захоплюємося ідеєю свободи, то ризикуємо перетворитися на лицемірних духовних егоїстів. Я спостерігала за спробою своїх студентів і друзів здобути свободу за допомогою «духовної втечі» – термін, який уживають фахівці в галузі психології та духовного розвитку на опис спроб утекти від лихого у вигаданий духовний простір, де немає жодних проблем. Учення запевняють, що це неможливо. Ми не можемо втекти від болю чи втіхи, народження та смерті, внутрішньої боротьби (карми). Усе, що ми можемо зробити, це стати люблячими свідками двоїстості життя.

Справжня мокша передбачає поглиблення, здатність бачити більше, спостерігати за життям, вільним від наших мотивів. Визначити власну успішність у розрізі мокші можна, поглянувши на власне життя. Індикаторами успішності є те, наскільки воно вільне від страхів і сповнене радості серед виру сучасного неідеального світу, а також те, як часто ви піддаєтеся впливу негативних почуттів, коли не дістаєте те, чого прагнули. Мокша також означає бачити істинну природу речей, незважаючи на матеріальний світ. Та хай там як, а блиск рекламних оголошень, телефонні дзвінки, побачення, новини і теплий дотик коханої людини для нас так само реальні. А тому що дужче прагнемо пізнати своє справжнє «я», то більше ми маємо радості від перебування в цьому ілюзорному й тимчасовому світі відчуттів, водночас насолоджуючись священним задоволенням, що лежить за цим усім. Тобто ми здобуваємо свободу, оскільки цілком заглиблюємось і тішимося зі швидкоплинної краси життя, що поступово розгортається перед нами.

Аюрведа ласкава до наших сердець. Чому? Бо ці чотири цілі являють собою лише прості нагадування, що наші серця мають глибокі потаємні бажання. Використовуйте чотири прагнення як основу для власного здоров’я та добробуту. Коли ці бажання перетворюються на відправну точку, життя стає більш наповненим і збалансованим, внутрішній світ починає розквітати на фізичному, чуттєвому, розумовому та духовному рівнях. Найголовніше те, що ці вчення будують фундамент справжнього щастя й самореалізації. Коли ви відчуваєте себе на висоті та сповнені щастя, можете бути певними, що весь світ відчуває внесок вашої душі й перетворюється на ще краще місце для життя. Немає нічого прекраснішого і сексуальнішого за жінку, яка себе знайшла й реалізувала.

Ключові ідеї

• Людина має чотири основні життєві цілі: кама (задоволення), артха (багатство), дхарма (призначення) та мокша (свобода).

• Ми щасливі, коли реалізовуємо усі чотири прагнення. Якщо ж бракує принаймні однієї мети, це одразу відчувається.

• Коли наше життя духовно наповнене і розкривається на повну силу, ми змінюємо світ на краще.

Практичне завдання

Знайдіть тихий куточок, дістаньте щоденник і дайте відповідь на такі запитання: Наскільки успішними ви є в реалізації цих чотирьох життєвих прагнень? Котрого з цих чотирьох бажань ваше серце прагне найдужче? Діставши відповідь, поміркуйте над конкретними шляхами, як задовольнити їх. Запишіть це в теперішньому часі. Нижче подано приклади щоденних, щотижневих чи щомісячних справ, щоб реалізувати ваші цілі та бажання:

• Щодня протягом 15 хвилин я танцюю під улюблену музику, бо це мені дає нестримне задоволення.

• Щотижня ми з Робом влаштовуємо побачення – тільки ми удвох, і більше нікого. Раз на квартал ми кудись їдемо на вихідні.

• Раз на місяць я стаю волонтером у центрі для безпритульних.

• Щодня протягом тридцяти хвилин я пишу сценарій.

• На моєму рахунку двадцять тисяч доларів, бо щомісяця я відкладаю п’ятсот.