Читать книгу Правознавство - Коллектив авторов - Страница 35

Принципи міжнародних відносин України визначені Конституцією, а порядок їх здійснення регламентований Законом «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 р.

Згідно з Конституцією, зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирної та взаємовигідної співпраці з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права. А практичні взаємовідносини України з іншими державами здійснюються на основі міжнародних договорів.

Міжнародний договір – це узгоджене волевиявлення двох або більше суб’єктів міжнародних відносин про встановлення взаємних прав і обов’язків.

Міжнародний договір може мати різні форми і назви: договір, угода, пакт, конвенція, трактат, протокол, обмін нотами, заключний акт та ін.

За структурою міжнародний договір переважно складається з преамбули, основних статей і прикінцевих положень.

Міжнародні договори класифікують за різними підставами. За рівнем, на якому вони укладаються: міждержавні, міжурядові, відомчі. За кількістю сторін: дво- та багатосторонні. За об’єктом регулювання: політичні, економічні, зі спеціальних питань. За способом легалізації: договори, що підлягають ратифікації, і ті, що затверджуються уповноваженими органами.

Цей закон визначає порядок укладення, ратифікації, виконання і денонсації міжнародних договорів України з метою забезпечення її національних інтересів. Він застосовується до всіх міжнародних договорів – міждержавних, міжурядових і міжвідомчих, незалежно від їх форми і найменування (договір, угода, конвенція, пакт, протокол, обмін листами або нотами). Поняття «укладення міжнародного договору» охоплює такі процеси, як ведення переговорів з метою підготовки тексту договору, прийняття тексту договору та висловлення згоди на обов’язковість міжнародного договору для України.

Міжнародні договори можуть укладатися з іноземними державами та міжнародними організаціями від імені: України, уряду, міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади.

Від імені України можуть укладатися політичні, територіальні, мирні, щодо прав і свобод людини, про громадянство, про участь України в міждержавних союзах, про військову допомогу, про використання території та природних ресурсів України тощо. Від імені уряду укладаються договори з економічних, торговельних, науково-технічних питань, що належать до його компетенції. Від імені міністерств та інших центральних органів виконавчої влади укладаються договори з питань, що належать до їх компетенції.

Підписаний міжнародний договір підлягає офіційній легалізації, яка може здійснюватися шляхом його ратифікації або затвердження.

Ратифікація міжнародних договорів України здійснюється Верховною Радою шляхом прийняття спеціального закону про ратифікацію. Договори, які не потребують ратифікації, легалізуються шляхом їх затвердження Президентом у формі указу, а урядом – у формі постанови. Укладені й ратифіковані (затверджені) міжнародні договори України становлять невід’ємну частину її національного законодавства і підлягають неухильному дотриманню Україною. Загальний нагляд за їх виконанням здійснює Міністерство закордонних справ.

Якщо міжнародним договором України, укладення якого відбулось у формі закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені національним законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

У разі істотного порушення міжнародного договору України іншими його учасниками він може бути денонсований (розірваний) у тому ж порядку, у якому відбувалася його легалізація.