Читать книгу Правознавство - Коллектив авторов - Страница 39

Правовою підставою наділення конституційними правами, свободами і обов’язками людини та громадянина є наявність у особи громадянства. Володіння громадянством означає передумову поширення на громадянина повною мірою всіх прав і свобод, які визначаються законом і гарантуються державою.

В Україні існує єдине громадянство. Це забезпечує однаковий правовий зв’язок кожного громадянина з державою. Подвійне громадянство (біпатризм) у однієї особи на практиці призводить до негативних юридичних та політичних колізій.

Інститут громадянства України з моменту її незалежності зазнав певної еволюції. Починаючи з 1991 р. до Закону «Про громадянство України» неодноразово вносилися зміни й доповнення, що здебільшого стосувалися положень щодо розширення кола осіб, на які поширюється процедура належності до українського громадянства. Закон «Про громадянство України» від 18 січня 2001 р. (нова редакція) визначає громадянство України як «правовий зв’язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у взаємних правах та обов’язках». Це означає, що правовий зв’язок між громадянином України та державою є стійким, він виникає з моменту набуття особою українського громадянства і продовжується до настання юридичного факту його припинення. Правовий зв’язок між громадянином України та державою не припиняється без належних юридичних підстав навіть у разі виїзду за межі країни.

Право на громадянство – невід’ємне право людини. Згідно зі ст. 25 Конституції України громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство. Таким чином, Конституція України гарантує громадянам України збереження громадянства незалежно від будь-яких життєвих обставин та захист їх інтересів з боку державних органів не лише на території держави, а й за її межами. Важливим конституційним положенням про громадянство є норма, згідно з якою громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі. Важливими принципами громадянства також є принципи: запобігання виникненню випадків безгромадянства; неможливості автоматичного набуття і втрати громадянства; рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку й часу набуття ними громадянства України.

Документами, що підтверджують громадянство України, є паспорт громадянина України; свідоцтво про належність до громадянства України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон; тимчасове посвідчення громадянина України; проїзний документ дитини; дипломатичний паспорт; посвідчення особи моряка; посвідчення члену екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну, службовий паспорт.

Закон «Про громадянство України» закріплює єдиний порядок набуття громадянства. Головне при цьому – надати інституту громадянства стабілізуючого характеру, що знаходить свій вияв у відмові як від спрощених, так і від ускладнених юридичних процедур. Громадянство України набувається: за народженням; за територіальним походженням; внаслідок прийняття до громадянства; внаслідок поновлення у громадянстві; внаслідок усиновлення; внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування; внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; у зв’язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; внаслідок встановлення батьківства; за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України. Цей перелік підстав для набуття громадянства є вичерпним. Головною постійно діючою підставою поповнення числа громадян є набуття громадянства за народженням (філіація).

Чинний Закон передбачає і підстави припинення громадянства України. Це можливо внаслідок виходу із громадянства України, внаслідок втрати громадянства України, а також на підставах, передбачених міжнародними договорами України. Найпоширенішим є вихід із громадянства, яке відбувається за власним клопотанням громадянина на ім’я Президента України. Вихід із громадянства України не допускається, якщо особу, яка клопоче про вихід із громадянства України, в Україні притягнуто як обвинувачену у кримінальній справі або стосовно якої в Україні є обвинувальний вирок суду, що набрав чинності і підлягає виконанню.

Втрата громадянства України можлива в разі:

1) добровільного набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття;

2) прийняття до громадянства України внаслідок обману, свідомого надання неправдивих відомостей або фальшивих документів;

3) добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка за законодавством цієї держави не є загальним військовим обов’язком чи альтернативною (не військовою) службою.

У вирішенні питань, пов’язаних із громадянством України, беруть участь: Президент України; Комісія при Президенті України з питань громадянства; спеціально уповноважений центральний орган з питань громадянства і підпорядковані йому органи; Міністерство закордонних справ України, дипломатичні представництва та консульські установи України. Найбільш вагомі повноваження в цій сфері належать Президенту України, оскільки він остаточно приймає рішення у вигляді ненормативного Указу про надання особі громадянства України, його припинення, про надання притулку в Україні іноземним громадянам і особам без громадянства.