Читать книгу Правознавство - Коллектив авторов - Страница 38

У побутовій мові, як правило, поняття «людина», «особистість», «громадянин» вживаються як рівнозначні поняття. І це не є випадковим, адже вони належать лише до фізичної особи, людини. Юридичною ж мовою всі ці терміни вживаються за різних обставин і в різних значеннях.

Поняття «людина», насамперед, означає біологічну характеристику суб’єкта. Людина – жива істота, яка має дар розумової діяльності та мови, здатність до праці. Сучасне законодавство закріплює рівність усіх людей, які проживають на Землі і які мають невід’ємне право на життя, свободу, безпеку та прагнення до щастя.

Поняття «особистість» застосовується в розумінні соціальної характеристики суб’єкта. Особистість – це індивідуально визначена сукупність соціально важливих властивостей людини. Людина стає особистістю під впливом суспільства. Законодавчо закріплені права, свободи та обов’язки особистості становлять її правовий статус. Звідси розрізнення таких статусів, як художник, вчений, письменник, лікар, політичний діяч, юрист тощо.

Поняття «громадянин» вживається стосовно до людини, яка має правовий зв’язок із державою. В монархічних державах цьому поняттю відповідає термін «підданий». Якщо людина не має такого правового зв’язку із державою, то вона є особою без громадянства (апатридом).