Читать книгу Правознавство - Коллектив авторов - Страница 46

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (народний правозахисник, або омбудсман) здійснює парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини та громадянина й захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції. У своїй діяльності він керується Конституцією та законами України, чинними міжнародними договорами. Детальне регулювання інституту Уповноваженого здійснено на рівні Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини».

Свою діяльність Уповноважений здійснює незалежно від інших державних органів та посадових осіб. Діяльність Уповноваженого доповнює існуючі засоби захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина, не відміняє їх і не тягне за собою перегляд у компетенції державних органів, які забезпечують захист та поновлення порушених прав і свобод громадян.

Повноваження Уповноваженого не можуть бути припинені чи обмежені в разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України або її розпуску (саморозпуску), введення воєнного або надзвичайного стану в Україні чи в окремих її місцевостях.

Уповноважений призначається на посаду і звільняється з посади парламентом України шляхом таємного голосування строком на п’ять років, який починається з дня прийняття ним присяги на сесії Верховної Ради України.

Уповноважений приймає та розглядає звернення як громадян України, так і тих, хто не є її громадянами. Звернення подаються йому в письмовій формі протягом року після виявлення порушення прав і свобод людини та громадянина. За наявності виняткових обставин цей строк може бути продовжений Уповноваженим, але не більше як до двох років.

Слід зазначити, що Уповноважений не приймає конкретного рішення по зверненню громадян, позаяк не має на це владних повноважень і не має права підмінювати відповідні компетентні органи. Він лише бере на контроль звернення громадян, які скаржаться, і допомагає їм поновити їхні порушені права і свободи. З цією метою Уповноважений має право: направляти у відповідні органи акти реагування в разі виявлення ним порушень прав і свобод людини та громадянина для вжиття цими органами певних заходів; перевіряти додержання встановлених прав і свобод відповідними державними органами, в тому числі й тими, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність; звертатися до Конституційного Суду України з поданням про конституційність законів та інших нормативно-правових актів, а також про офіційне тлумачення Конституції і законів України; відвідувати в будь-який час місця тримання затриманих, попереднього ув’язнення, місця позбавлення волі та установи примусового лікування і перевиховання, психіатричні лікарні, опитувати осіб, які там перебувають, й отримувати інформацію щодо умов їх тримання, а також інші повноваження, що дають Уповноваженому можливість ефективно виконувати свої функції.

Уповноважений не розглядає тих звернень, які розглядаються судами, зупиняє розпочатий розгляд, якщо зацікавлена особа подала позов, заяву або скаргу до суду.

Уповноважений подає Верховній Раді України щорічну доповідь про додержання та захист прав і свобод людини та громадянина в Україні органами державної влади, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та їх посадовими і службовими особами, які порушували своїми діями чи бездіяльністю права і свободи людини та громадянина, й про виявлені недоліки в законодавстві щодо захисту прав і свобод людини та громадянина. Доповідь повинна містити посилання на випадки порушень прав і свобод людини та громадянина, щодо яких Уповноважений вживав необхідних заходів, на результати перевірок, що здійснювалися протягом року, а також висновки і рекомендації, спрямовані на поліпшення забезпечення прав і свобод людини та громадянина в Україні.

Окрім того, Уповноважений може в разі необхідності подавати Верховній Раді України спеціальну доповідь із окремих питань додержання в Україні прав і свобод людини та громадянина. Так, 3 квітня 2003 р. Уповноважений подав парламенту спеціальну доповідь «Стан дотримання та захисту прав громадян України за кордоном». За результатами розгляду тієї доповіді була прийнята Постанова парламенту та відповідне Розпорядження Кабінету Міністрів України, які були спрямовані на усунення виявлених омбудсманом у вказаній сфері порушень прав і свобод людини та громадянина.