Читать книгу Рослини - Группа авторов - Страница 9

У нижній частині вищих рослин зазвичай знаходиться коріння, можливо, найдивовижніший з усіх рослинних органів. Воно підтримує рослину в найзручнішому положенні, а також висмоктує з ґрунту водні розчини мінеральних речовин, постачаючи їх стеблу та листю.

Частіше всього корені знаходяться у ґрунті. В деяких рослин вони бувають дуже довгими і проникають на велику глибину. Такий корінь називають стрижневим. Від нього відходить багато дрібних коренів, які можуть покривати велику площу. Інші рослини віддають перевагу пучку коріння, яке росте у всі боки. Така форма коріння називається мичкуватою кореневою системою. Нарешті, багато рослин, щоб накопичити більше поживних речовин, змінили звичний вигляд пагонів. Ті з них, що знаходилися під землею, вони перетворили на бульби.

Корені різних рослин

Типовим представником цієї групи є добре відомі вам картопля і топінамбур. А такі рослини, як тюльпани, цибуля, часник, мають цибулини. Вони є перетвореним стеблом. Проте в кінці будь-якої цибулини все ж таки є корені, які міцно тримаються за ґрунт і висмоктують звідти воду.

Та є й такі рослини, яким ґрунт не потрібний. Вони закріпляються на інших, вищих за них рослинах. Тоді їхнє коріння повисає в повітрі й отримує з нього поживні речовини. Такі рослини називаються епіфітами. До них належать, наприклад, красуні орхідеї.

Здебільшого орхідеї ростуть у тропіках і мають величезний попит у Європі та Америці. Існує навіть професія "мисливець за орхідеями". Такі мисливці збирають орхідеї в небезпечних тропічних лісах і продають у ботанічні сади та на спеціальні ферми, де їх розводять для продажу. Одна з найкращих колекцій орхідей в Україні створена в Харківському ботанічному саду.

Епіфіти не є шкідниками. Рослини вони використовують як опору і нічим їм не заважають. Але є й рослини-паразити. Своїм корінням-присосками вони прикріплюються до жертви і висмоктують з неї поживні речовини. Коли дуби та верби скидають листя, проміж їх гілок добре видно великі зеленуваті скупчення з преплетеного листя та деревяних гілок. Це омела – відьмина мітла. Напевне, її називають так тому, що омелу здавна використовували знахарі в лікуванні різних хвороб, а середньовічні лікарі вважали, що її порошок входить до мастила, за допомогою якого відьми літали на свої шабаші. На корені омели під корою дерева-носія розвиваються присоски, за допомогою яких ця рослина висмоктує з нього поживні речовини. Ягодоподібні кулясті плоди омели охоче поїдають птахи. Чистячи на гілках дерев дзьоби, вони залишають на корі насіння цієї рослини-пара-зита, яке приклеюється до кори і проростає.

Напровесні в темних листяних лісах можна побачити ще цікавішу рослину-паразита – петрів хрест. Вона здебільшого має червонувато-біле забарвлення, оскільки її клітини не містять хлорофілу. Від добре розгалуженого кореневища з біло-рожевою м’ясистою лускою відростає квітконосне стебло від 8 до 25 см, вкрите лускатими листками. Петрів хрест паразитує на коренях ють у довжину 0,5—1 см. Саме вони всмоктують мінеральні розчини з ґрунту. Живуть кореневі волоски всього 5—10 днів, і кількість їх постійно змінюється. Коли земля волога, волосків на корені небагато. Коли навколо сухо, їх кількість збільшується. Кожний волосок вкритий слизькою речовиною. Завдяки цьому він зв’язує ґрунт навколо себе, щоб той щільніше прилягав до нього.

У зоні всмоктування бере свій початок система трубок – ксилема і флоема, – яка переходить у провідну зону і далі у стебло.

А як саме вода і мінеральні розчини потрапляють у провідні судини рослини? Про це дізналися тільки на початку XVIII століття.

Папороті-епіфіти

Англійський вчений Стефан Гельс за допомогою багатьох експериментів довів, що цей процес пов’язаний із кореневим тиском усередині рослин. Він підрахував, що цей тиск у п’ять разів вищий за тиск крові в артеріях тварин.

Зараз відомо, що всередині кореня розвивається тиск у 2— 3 атмосфери, що змушує воду підніматися вгору. Разом з нею піднімаються і розчини калію, кальцію, магнію, сірки, заліза, хлору, марганцю та багатьох інших мікроелементів, необхідних рослині для нормального існування. Втім, діяльність людини призводить до того, що у ґрунті з’являються і шкідливі речовини, наприклад отруйні пестициди, якими труять комах, та нітрати. Рослині вони можуть і не наробити шкоди, проте люди і тварини дуже потерпають від них.

А в нижчих рослин – мохів, лишайників, грибів та водоростей – коріння взагалі немає. Його функції виконують коренеподібні утворення, які нагадують тоненькі волоски. Ботаніки називають їх ризоїдами.