Читать книгу Престиж - Кристофер Прист - Страница 26
Частина друга
Альфред Борден
XVIII
ОглавлениеТрюк «Нове транспортування людини» видозмінюється з роками, але техніка залишається тією самою.
Попервах я використовував два ящики, а згодом – дві шафи, два столи й дві лавки. Один предмет розташовувався на авансцені, інший – на заднику. Точність розміщення не є вирішальною; на різних майданчиках апаратура ставиться по-різному залежно від форми та розмірів сцени. Найважливіша вимога: відстань між двома предметами має бути великою. Реквізит яскраво освітлений і добре проглядається із зали від першої і до останньої миті мого виступу.
Я опишу найпершу – і найпростішу – версію цього трюку, коли я ще використовував зачинені ящики. Раніше мій номер називався «Транспортування людини».
І тоді, і тепер цей номер був окрасою програми; відтоді нічого не змінилося, крім незначних деталей. Тому я розповідатиму так, ніби досі виконую давню версію.
Обидва ящики викочуються на сцену за допомогою монтувальників, асистентів або добровольців із публіки. Глядачам демонструють, що ящики порожні. Добровольцям дозволяється пройти крізь них, відчинивши не лише дверцята, а й закріплені петлями задні стінки, а також зазирнути під дно. Потім вони встановлюють кожен ящик на відповідне місце й зачиняють дверцята.
Після короткої жартівливої преамбули (вимовленої з яскраво вираженим французьким акцентом) про переваги перебування в двох місцях одночасно я прямую до першого – найближчого ящика – й відчиняю дверцята.
Звісно, він досі порожній. Я беру зі столу яскравий надувний м’яч і разів зо два ударяю ним об підлогу, аби продемонструвати його стрибучість. Заходжу до першого ящика й тимчасово залишаю дверцята відчиненими.
Кидаю м’яч у напрямку другого ящика.
Зсередини захлопую дверцята першого ящика.
Зсередини розчахую дверцята другого ящика, виходжу на сцену і підхоплюю м’яч, що пролітає біля мене.
Щойно м’яч опиняється в моїх долонях, перший ящик ефектно здригається, розкриваючись стулками назовні; всі бачать, що він цілком порожній.
Тримаючи м’яч у руках, я виходжу до рампи й розкланююсь перед публікою.