Читать книгу Город мой… Сборник поэзии - Меир Ландау - Страница 10

У степах ізберу я духмяних чорнобильків зілля

Й полечу кольоровим дощем з веселкових мостів.

Аж туди, де збирається соняшне п`янеє хмілля,

Аж туди, де ранкова зоря понад світом стає.

І не спинить тепер мене жодна у світі могила,

Жоден кат, жоден нелюдь вже світла мого не уб`є.

Бо я світлом ранковим родився, зорею ранковою згинув,

Щоб ранковою зіркою знову світ бачив мене.

Моя пісня пролине як завжди, мій друже, як завжди,

Трілль чарівна проникне у світ й подарує буття.

Тільки будьте тепер, мої друзі, як мога обачніш,

Не згубити тепер щоб мене на віки забуття.

Чарівною веселкою з ранку постану над світом,

І ранковою зіркою стану над світлом зорі.

Моя пісня, як завжди, постане в соловкиних співах,

І лелеки здіймуть мою душу в небесні краї.