Читать книгу Город мой… Сборник поэзии - Меир Ландау - Страница 16

Падає білий сніг,

Як передтеча зими.

Падає небо до ніг

У завірюсі пітьми.

Нові срібляні комахи

Крижані сані везуть.

Знов Снігова Королева

Вийшла у свій довгий путь.

Білим прапором йдуть коні,

Полозки дивно свистять.

Погляд її був суворий,

Очі її майорять.

Випалють холодом очі,

Візьмуть у кригу серця.

Зірками стануть крізь ночі

Дивні легенди Творця.