Читать книгу Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця - Олександр Ільченко - Страница 59

Кепкуючи, спитав же колись святий Петро в Творця-Вседержителя:

– То хто ж кого сотворив? Чи ти, Боже, людей? А чи грішні люди – тебе? Які-небудь художники? Чи драматурги? А?

– Про те в Святому Письмі докладно сказано.

– А справді було як?

– Я вже й не знаю…

I Господь Бог, в збентеженні, задумався… Хоч і не міг він того зрозуміти, що зникне він, безсмертний Бог, саме в ту мить, коли помре останній з тих недолугих людей, хто в Бога вірить, і він чомусь гнівався та й гнівався-таки на скульпторів, художників і драматургів, бо ж про всі їхні муки нічого не знав.