Читать книгу Щастя для кожного - Пау Рейзін - Страница 6

Мушу зізнатися, слова Ральфа мене засмутили. Що, виходить іноді забувати, що він лише програма?

Лише програма!

А як би він узагалі назвав свій проект, якщо не програма-людина?

Ну, годі, це я відхилився від теми. Пастка з е-мейлом спрацювала, як годинник. Картинка та звук у барі «Трілобіт» у мене були просто чудові. Ну а шампанське я купив за рахунок Мета – така собі вишенька на торті. Цей вечір – незважаючи на його дещо «гротескне» завершення – точно дав Джен упевненості в собі. Я майже впевнений – на 88 відсотків, – що вони не вступили в статевий зв’язок. У книгах чи кіно це одразу зрозуміло, бо між ними не буде цієї ніякової неоднозначності. У спальні я не мав камер – лише мікрофон, – але між ними не було нічого такого, що б натякало на сексуальні стосунки. Хоча, мушу зізнатися, мій досвід у цій сфері в реальному світі дещо обмежений.

Як кажуть військові, жоден план не витримує зіткнення з ворогом. Але цього разу все вийшло навіть краще, ніж я сподівався.

Джен збирається йти і каже:

– Дякую за яскравий вечір.

– Коли ми знову побачимося? – запитує Ральф.

– У понеділок. О десятій ранку. На роботі.

– Ой, геть забув.

Вона викликає «Убер» та пише повідомлення Інгрід: «Я в шоці! Прокинулася в ліжку хлопця. Похмілля таке, що, мабуть, із космосу видно. Звати його не Дуглас, меблі він не виготовляє, і ніяких пісень, які б чула лише я, не було. Застрели мене».

Інгрід відповідає майже миттєво: «Ну, а вугор був?»

Джен якусь мить думає, а від Інгрід приходить: «Скат манта? Гігантський восьминіг?»

«Ніяких морських створінь. Просто сумний, але не надто страшний хлопець із роботи. Страшенно соромно – звичайний п’яний секс, та й усе. Я більше ніколи не питиму. Як таке взагалі могло статися?»

А на чотирнадцятому поверсі колонка для айпада гучно програє Somewhere Only We Know групи Keane[29]. Я компоную дані GSM-трекінга з його телефону та деякі уривки, що вдається піймати з камери напівзакритого ноутбука, та приходжу до висновку, що Ральф танцює.

Нікому не кажіть, але я люблю цих двох!

(Машини не мають нікого любити – і не запитуйте мене, чому так сталося).