Читать книгу Щастя для кожного - Пау Рейзін - Страница 9

Чому мене так непокоїть цей вечір? Як? Коли? Коли взагалі мене почали цікавити романтичні стосунки Тома? Чому мене це хвилює? Я ж не можу ревнувати, правда?

Це ж неможливо?

Як може машина з надінтелектом ревнувати живу смертну біологічну істоту? Чи може складна газонокосарка відчувати ревнощі до вівці? І чи вдалий приклад до моєї ситуації?

Я… я, скажімо так, розчарована. Том – творча, розумна людина, яка цікавиться власним внутрішнім світом – чомусь плекає ніжні почуття до міс Ехо Саммер із кемпінгу для трейлерів «Кедр».

Так, очевидно, що вона просто краля. І так, я розумію, що для чоловіка в його становищі – тобто після початку «другого розділу життя» – цілком логічно запросити її в бар.

Але це ж просто невимовно груба помилка! Вони ж зовсім не пара! У Тома розум колишнього спеціаліста з реклами, він має художні здібності й закінчив один із найстаріших британських університетів. Міс Саммер – загублена душа непутящого (але досить насиченого) походження з освітою, про яку можна й не згадувати. Результати лінгвістичного аналізу їхньої електронної пошти за останні десять років разюче різняться: у Тома за вербальну вишуканість 7,8 бала із 10, а в міс Саммер ледь-ледь дотягує до 5,1.

Сонечко, ти не з його ліги!

Але, незважаючи на це, вони сидять у барі просто перед камерою. Я навіть можу збільшити зображення. У Тома розширені зіниці, і вона теж наочно демонструє всі приклади з підручника про мову тіла жінки, яка виявляє інтерес до потенційного партнера, – грається з волоссям, торкається грудей, робить звабливі пози. Вона знімає куртку та вішає її на спинку стільця – господи, якби машину могло нудити, мене б знудило.

Через камеру мені їх не чути, але їхні мобільні мають навіть стереоефект. Шкода, що якість їхньої розмови навіть і близько не дотягує до якості аудіопередачі.

(І чим йому Марша Белламі не догодила? Мені вона подобалася.) (І результат її лінгвістичного аналізу був вищий, аніж у Тома.) (8,2 бала.)

А може ж трапитися і найстрашніше…