Читать книгу Правила батьківства - Річард Темплар - Страница 12
Правила, що допомагають зберегти здоровий глузд
Правило 8
Бажання втекти – це нормально
ОглавлениеЩо ж, час поговорити про заборонене. Смерть, наркотики, танець моріс[4]… А от чи здатні ви зазіхнути на найбільше табу – визнати, що іноді вам хочеться, аби ваші діти щезли?
Звісно, визнавати, що часом ваші любі малюки можуть бути негідниками, суворо заборонено за будь-яких обставин. Ви можете пожартувати на цю тему, відчуваючи докори сумління, але аж ніяк не можете серйозно зізнатися, що часом вам кортить утекти від них. Це ж неможливо! Ваш обов’язок – любити їх, а отже, логічно, ви любите все в них без винятку. Ви маєте щиро й охоче три місяці поспіль читати ту саму нудну історію щовечора; з обожнюванням спостерігати за тим, як ваші діти з пронизливим вереском несамовито ганяють довкола; відчувати втіху, коли вони удвадцятьп’яте повторюють той самий несмішний жарт, та ще й неправильно.
Дивно те, що вважається нормальним, коли нас дратують чужі діти (звісно, ви не маєте говорити про це їм у вічі). Отже, ми визнаємо, що діти здатні псувати нам нерви. А це означає, що власні діти також здатні часом звести вас із розуму. І в цьому немає нічого страшного.
Насправді їм дуже добре це вдається. А беруться вони за цю справу майже від самого народження. За допомогою крику, що наче свердлить вам мозок, немовля домагається вашої реакції. І досягає мети, хай йому грець! Відтоді гра на нервах стає регулярною. Однак діти не завжди винні в цьому. Та коли ви не спите три ночі поспіль, бо в них ріжеться зуб і вони лементують, важко залишатися чуйним. Ви розумієте, що маєте співчувати, та насправді єдине ваше бажання – щоб вони замовкли й дали вам поспати. Зрештою, ідеться лише про зуб.
Та я маю для вас новину: вряди-годи таке почуття виникає в усіх батьків. Траплятимуться періоди, коли ви так почуватиметеся 50 разів на день, решта часу – один-два рази на тиждень.
Тому визнайте, що ці почуття мають підстави виникати, а якщо деякі батьки із цим не погоджуються, вони лицеміри. Ви не зарадите тому, що ваша дитина нервуватиме вас, тож не треба собі докоряти.
Справа в тому, що це палиця з двома кінцями. Не лише ви божеволіли через дітей – імовірність того, що ви дратуєте їх так само, аж ніяк не менша. Тож із вами поквиталися.
Вважається нормальним, коли нас дратують чужі діти. Отже, ми визнаємо, що діти здатні псувати нам нерви.
4
Енергійний англійський народний танець, який виконують чоловіки в костюмах героїв легенд про Робіна Гуда. Ставлення до нього англійців неоднозначне: одні пишаються старовинною традицією, другі відверто глузують з неї, треті ніяковіють через звинувачення в расизмі. Частина англійців сприймають цю традицію як ганебний пережиток минулого та воліють не згадувати про нього. (Прим. перекл.)
