Читать книгу Правила батьківства - Річард Темплар - Страница 17

Скільки разів вам довелося чути заяложену фразу «Найважливіше, що ви можете дати дітям, – це любов»? Гаразд, любов, безсумнівно, вкрай важлива. Гадаю, ми всі це збагнули. Та якби ви нічого не давали своїм дітям, окрім любові, вони б почувалися обділеними.

Батьки-хіпі (я їх добре знаю, сам колись таким був) схильні вважати, ніби дітям треба дозволяти гасати по траві босоніж із вітром навипередки й бути щасливими від усвідомлення того, що ви їх любите. Ви не маєте їх стримувати (бо це контроль) або ж обмежувати їхні дії (а так ви немов тримаєте їх за ґратами).

Даруйте, хвилинку.

Ой, вже краще, а то ледве не знудило. А тепер із самого початку.

Я колись жив у Ґластонбері[7], тож мені довелося бачити дітей хіпі, які виховувалися саме так. Щойно вони дорослішали, їм доводилося докладати певних зусиль, аби знайти свій шлях у реальному світі, а потім долати неймовірні труднощі, щоб налагодити дорослі стосунки з друзями та колегами. Декому ледве вдавалося навчитися ковтати нормальну їжу, адже їх протягом 18 років годували лише паростками нуту. Я навіть знайомий із парою, яка переїхала за кордон, аби тільки втекти від батьків.

Так, не заперечую, ви маєте дати дітям любов. Але є інші речі, які їм теж потрібні: ви повинні прищепити їм навички дисципліни та самодисципліни, певні цінності, вміння налагоджувати гарні стосунки, вести здоровий спосіб життя; ви маєте подбати про їхні інтереси, дати їм гідну освіту, широкий кругозір, навчити дбати про себе, розуміти вартість грошей, бути впевненими, самостійно здобувати знання та навички, а також часом стригтися.

Насправді ніхто не обіцяв, що буде легко. Ви завдали собі на плечі серйозні обов’язки, коли наважилися мати дітей, і решту життя вам буде важко. Тому навіть не мрійте: для того, щоб поставити позначку навпроти графи «Я – чудовий(-а) батько/мати», любові буде замало. Дозволяти дітям робити що їм заманеться й коли заманеться шкідливо для них самих, тож доведеться втручатися, а це означає для вас криваві піт і сльози. Та годі, подивіться навколо: велика кількість батьків дає собі раду, а отже, це не так уже й складно; та ви маєте визнати, що на вас чекає напружена робота. На щастя, у вас 18 років, аби з усім упоратися.

Ви завдали собі на плечі серйозні обов’язки, коли наважилися мати дітей, і решту життя вам буде важко.