Читать книгу Правила батьківства - Річард Темплар - Страница 14

Коли ви востаннє обідали в ресторані без дітей? Проводили вечір із друзями, жодного разу не згадавши у розмовах про дітей? А напивалися? Чи було таке, щоби ви півдня собі на втіху копирсалися у двигуні чи квітнику або поринули в інші справи, якими втішалися ще до народження дітей?

Сподіваюся, це було не надто давно. Бо, якщо ви собі не потураєте, батьківські обов’язки можуть поглинути ваше життя цілком. Нам, Правильним батькам, треба знати, коли відключитися. Звісно, не зовсім відключитися, а перейти в режим очікування, адже, навіть перебуваючи напоготові, можна гарно провести час.

Зрозумійте, це дійсно важливо. Адже якщо в дітях весь сенс вашого життя, це для них стає великим тягарем (не будемо говорити про інші наслідки). Зрештою, до них прийде розуміння, що в основі вашого особистого успіху – їхні успіхи в навчанні та подальшому житті. Це надто важка ноша, щоб завдавати її на дитячі плечі.

Цього правила набагато важче дотримуватися відразу після народження дитини – насправді я звільню вас від нього на перші три місяці, – та ви маєте започаткувати цю звичку якомога раніше. Вашим дітям необхідно бачити вас не лише в ролі батьків, інакше їм буде вкрай важко вибудувати власне життя, коли вони виростуть. Але, хай там як, відгородившись від усіх та організувавши своє буття згідно з режимом годування та сну, декілька років по тому ви відчините двері і з’ясуєте, що у вас немає друзів. Що тоді робити?

З часом я помітив, що правильні батьки, якими я захоплююся найбільше, завжди цікавляться речами, що аж ніяк не пов’язані з вихованням дітей. Вони можуть мати пристрасть до своєї професії, щороку влаштовувати собі відпочинок без дітей, зацікавлені не пропустити теніс щочетверга і прогулянку на човні щосуботи або ж фінал розіграшу кубка. Вони можуть вирушити у квітні в подорож до Парижа – та що завгодно, тільки б воно вберегло їх від божевілля.

Запевняю, я знаю, що це складно й часу катастрофічно бракує. Звісно, вам доведеться обмежити відвідування нічних клубів та менше бавитися наркотиками[6] порівняно з тим, як робили це до появи дітей. Та вам треба бути певними, що ви не полишили принаймні кілька справ, які приносили вам втіху раніше. Бо, коли вашим дітям виповниться 18 і вони покинуть домівку, ви не знатимете, що робити на самоті.

Правильні батьки, якими я захоплююся найбільше, завжди цікавляться речами, що аж ніяк не пов’язані з вихованням дітей.