Читать книгу Час second-hand (кінець червоної людини) - Светлана Алексиевич - Страница 9

Біля пивної ятки завжди гамірно. Народ різний. Тут зустрінеш професора, робітника, студента, бомжа… П’ють і філософують. Про те саме – про долю Росії. Про комунізм.

– Я – людина питуща. Чому я п’ю? Мені моє життя не подобається. Я хочу здійснити немислимий кульбіт за допомогою алкоголю та якимось чином перенестися в інше місце. І там всі буде гарно й добре.

– Для мене питання стоїть конкретніше: де я хочу жити – у великій країні чи в нормальній?

– Я любив імперію… Для мене життя після імперії нудне. Нецікаве.

– Велика ідея потребує крові. Сьогодні ніхто не хоче помирати десь там. На якійсь війні. Як у тій пісні: «Всюду деньги, деньги, деньги. / Всюду деньги, господа…» А якщо ви наполягаєте, що ми маємо мету, то яка вона? Кожному – «мерседес» і путівка до Маямі?

– Російській людині потрібно у щось вірити… Вірити у світле, піднесене. У нашій підсвідомості сидять імперія й комунізм. Нам ближче героїчне.

– Соціалізм змушував людину жити в історії… Бути присутньою при чомусь великому…

– Б…!! Ми такі духовні, ми такі особливі.

– Не було в нас демократії. Які ми з вами демократи?

– Остання велика подія в нашому житті – перебудова.

– Росія може бути тільки великою або не бути зовсім. Нам потрібна сильна армія.

– Ну на біса мені велика країна? Хочу жити в маленькій, такій, як Данія. Без ядерної зброї, без нафти та газу. Щоб ніхто мене не бив револьвером по голові. Може, тоді ми теж навчимося тротуари шампунем мити…

– Комунізм – непідсильне для людини завдання… У нас завжди так: чи то конституції хочеться, чи то севрюжини з хріном…

– Як я заздрю людям, у яких була ідея! А ми зараз живемо без ідеї. Хочу великої Росії! Я її не пам’ятаю, але знаю, що вона була.

– Була велика країна з чергою за туалетним папером… Я добре пам’ятаю, як смерділи радянські їдальні й радянські магазини.

– Росія врятує світ! І сама так врятується!

– Мій батько до дев’яноста років дожив. Казав, що у його житті нічого гарного не було, тільки війна. Це все, що ми вміємо.

– Бог – це нескінченне, яке є в нас… Нас створено за образом і подобою…