Читать книгу Тощо - Иван Драч - Страница 8

Як шалено росте залізо,

Лізе в танки, в ракети, в броню,

Лізе в тіло і в душу лізе.

Чим цей ріст його зупиню?!

Лізе в доповіді і в спічі

З нутровини, з ядра землі.

Став залізним я втричі аж вдвічі,

Ми, з заліза, залізні і злі.

Бо залізо залізло повсюди,

Людство глухне од скреготу зла.

На мої на залізні груди

Аж заточується бджола.

Я залізно зимую у літі,

Залізняк я села і зела.

Од заліза на лютій орбіті

Аж заточується Земля…