Читать книгу Соняшник. Поезії 1960–1970 років - Иван Драч - Страница 10

Яйце розіб’є, білком помаже,

На дерев’яну лопату – та в піч,

І тріскотітиме іскрами сажа —

Мініатюрна зоряна ніч.

На хмелі замішаний, видме груди,

Зарум’янілий, круглий на вид.

Скоринка засмалена жаром буде,

Аж розіграється апетит.

В підсохлому тісті кленова лопата

Вийме з черені, де пікся в теплі, —

І зачарується білена хата

З сонця пахучого на столі.