Читать книгу Соняшник. Поезії 1960–1970 років - Иван Драч - Страница 4

Хата у серці світитися мусить,

Погідною бути при всякій погоді.

Стоять Парфенони солом’яно-русі,

Синькою вмиті, джерельноводі.

Мами мої чисті в мелодіях кропу,

В мелодіях гички зеленоросої,

Призьба тече у вогненну шопу

З-під вашого пензля з сипучого проса.

В проваллях чекає розсипчаста глина

Рук ваших чорних, звітрілих, гречаних.

І мліє палітра на згорблених спинах,

Розведена потом в мішках десятчаних.

Поорані віком смагляві лиця:

Горпини і Теклі, Тетяни і Ганни —

Сар’яни в хустках, Ван-Гоги в спідницях,

Кричевські з порепаними ногами.

Сніпки золотисті загачують греблю,

Бо хата блакитна текла б в небеса…

Мамо! Я ваші думи тереблю,

І крапка в баладі моїй – сльоза.