Читать книгу Соняшник. Поезії 1960–1970 років - Иван Драч - Страница 14

У пропилений стишений став

Сплинув денний просмалений грюкіт,

Сплять вітри на блакитних постах,

Спить Поділля – земля Кармелюків.

Огинаючи заводь руду,

У розчинених шелестах ясенів

Із фортеці ідуть-бредуть

Його смутки – тавровані красені.

А баян розсипає зірки

В матіолу, в дівоче дозвілля,

Щоб зажура взяла квитки,

Щезла в поїзді за Поділлям.

Літаки пересміюють шлях

У терпких пропашілих вагонах,

Сплять хати у нічних сорочках,

Сплять повітки – стиляги в червоних.

Обмолочений день спочива,

Мліє кріп в запахущім окропі,

І на хмарі пливе на жнива

Місяць – Кармель з тавром на лобі.