Читать книгу Управління життєвим циклом корпорацій - Іцхак Калдерон Адізес - Страница 52

Кожен мусить мати проблеми, поки він живий, адже так? Але за наявності такої кількості чеснот якими можуть бути типові проблеми організації на стадії Розквіту?

Більшість компаній у Розквіті не говорять про брак коштів. Це не означає, що в них повно грошей. Дефіцит коштів у компаніях на стадії Розквіту – це очікувана та контрольована ситуація. Це відчуття, а не проблема. Те саме стосується обсягів роботи в компаніях у Розквіті. У таких компаній не менше завдань, ніж у компаній на стадії Активного зростання, але робочий тягар передбачений, запланований та контрольований.

Скарга, яку я найчастіше чую в компаніях у Розквіті, стосується неадекватного навчання управлінців. На стадії Розквіту вступає в дію людський чинник. Я зовсім не хочу сказати, що компанії на етапах Раннього дитинства, Активного зростання та Юності відзначаються видатними управлінськими здібностями. Навпаки, у них таких проблем – хоч греблю гати. Але ці молоді організації так поглинуті іншими обтяжливішими проблемами, що навчання управлінців навіть не спливає в організаційній свідомості.

Це питання відходить на задній план, а в багатьох організаціях не порушується взагалі.

Що відбувається? Організація-немовля зосереджена на продукті; організація, що активно зростає, – на продажах; юні організації фокусуються на системах та адмініструванні. По черзі дбаючи про ці нагальні потреби на кожній новій стадії, організації зростають і навчаються доти, доки у період Розквіту на перший план не виходить питання глибини управлінської ієрархії.

Головний виклик і найбільша проблема стадії Розквіту – як затриматися на стадії Розквіту

В аналітичній частині цієї книжки я розгляну, внаслідок чого організації полишають стадію Розквіту. Що слід робити, щоб утримати організацію на стадії Розквіту чи повернути її туди, розглянуто в інструктивній частині книжки.

Як дізнатися, що організація у Розквіті втрачає його ознаки? Владімір Горовіц, один із усесвітньо відомих піаністів, колись сказав: «Якщо я не практикуюся день, то помічаю відмінності у своєму виконанні. Якщо я не практикуюся тиждень, моя дружина помічає відмінності, а якщо я не практикуюся місяць, відмінності помічають слухачі».

Є така зона сутінків, де компанії ще досі на стадії Розквіту, але, схоже, починають із неї вислизати. Світло ще є, але сонце вже сіло.

Якщо зобразити дзвоноподібну криву життєвого циклу, то Розквіт не припаде на найвищу точку. Як кажуть садоводи, «якщо фрукт зелений, то він росте; якщо стиглий – то гниє». Якщо організація у Розквіті досягла вершечка гори, то в неї є тільки один шлях – униз. Розквіт не означає, що ви досягли кінцевої точки – ви все ще ростете, або, використовуючи термінологію Владіміра Горовіца, не припиняєте практикуватися. Це процес, а не місце призначення.

Чому крива залишається висхідною? Ця крива описує життєздатність організації – її спроможність досягати результативності та ефективності у коротко- та довгостроковій перспективі. У такому випадку короткострокова результативність, якщо оцінювати за продажами, продовжує зростати, як і короткострокова ефективність, оцінювана за прибутковістю. Але довгострокова результативність та ефективність падають. Тож хоча крива й залишається висхідною, вона вже прямує вгору не так стрімко.

Джерелом підвищення короткострокової результативності є організаційний імпульс, вироблений під час Залицяння, випробуваний під час Раннього дитинства, підживлений на стадії Активного зростання, інституціоналізований та спрямований у Юності та повною мірю використаний під час Раннього розквіту. Якщо організації у Розквіті не підживлюють цей імпульс, втрачають підприємливість, продовжують користатися цим імпульсом, а не плекати його, їхні темпи зростання зменшуватимуться, а життєздатність зрештою застигне на певному рівні. Це буде кінець зростання та початок спаду.

Цьому питанню присвячено наступний розділ. Тут маємо зазначити, що найперші ознаки з’являються під час Розквіту, коли люди найменше цього очікують. Перші легкі ознаки спаду з’являються під час Пізнього розквіту, повніше проявляються під час Спаду і постають доволі гостро під час стадій старіння у життєвому циклі.

У людей старіння не починається із сивини. Навіть накопичення жирку на талії – ще не справжній початок старіння. Старіння починається у голові, коли людина дедалі більше лінується ініціювати зміни, а врешті навіть реагувати на них. Коли змінюється стан душі, ці зміни зрештою виявляються в тілі та його функціонуванні.

Рис. 6.2. Спад

Коли організації виходять із Розквіту, вони продовжують демонструвати такі показники, наче й досі перебувають на стадії Розквіту, але завзяття покращуватися, а отже, змінюватися, в них більше немає.

Час нам зрозуміти, що ми – надто велика нація, щоб обмежуватися маленькими мріями.

Ми не приречені, як дехто хотів би нас переконати, на неминучий занепад.

Я не вірю в загибель, що впаде на нас, хоч би що ми робили.

Я вірю, що загибель впаде на нас, якщо ми нічого не робитимемо.

Рональд Рейган, інавгураційна промова, січень 1981 року