Читать книгу Управління життєвим циклом корпорацій - Іцхак Калдерон Адізес - Страница 43

Щоб організація досягла Розквіту, вона мусить позбутися формату ухвалення рішень, у якому домінують окрема особа чи маленька група впливових найвищих керівників. Організаціям потрібні інституціоналізовані процеси управління: люди мусять знати, де і як ухвалюють рішення. Кожній організації в Розквіті потрібна «конституція», яка визначає центри управління.

Організації з історією процвітають із неписаними, але втілюваними у практику конституціями

Це можна порівняти з британською системою управління. Там немає писаної конституції, але всі шанують правила. Royal Dutch Shell працювала так багато років. Люди знали, хто і як ухвалює рішення; люди знали, які документи кому подавати, в які строки і як саме. І вони могли доволі точно передбачити, як скоро отримають відповідь на свій запит. Там існувала традиція і добре засвоєний процес. Але цей процес не витримував темпів у нашій швидкозмінній глобальній економіці, тож компанія мала змінитися. Здійснити цей крок – написати нову «конституцію» та впровадити її в життя – так само складно, як і перейти від однієї політичної системи до іншої.

Організації, в яких немає традицій, мають написати свої конституції. Я допомагав кільком організаціям це зробити. Конституція має починатися з пояснення, чому цей документ існує. Далі вона має визначити центри ухвалення рішень, включно із описом членства в кожному з них, їхні повноваження та вимоги до кожного (одноголосність, більшість, затвердження головою ради директорів тощо). У деяких конституціях навіть враховано можливість оскарження. І щоб можна було адаптувати документ до змінних умов, кожна конституція має визначати точну процедуру внесення змін до неї.

Конституція упорядковує неоднозначності процесу ухвалення рішень. І оскільки конституція зазвичай надає генеральному директорові право вето, вона також гарантує керівникам, що рішення не виходитимуть з-під їхнього контролю. Поки не виникне потреби у вето, керівники можуть відстежувати відкритий процес ухвалення рішень. Маю зазначити, що в усіх компаніях, де я розробляв конституції, жоден генеральний директор не реалізовував права вето для скасування рішення, яке ухвалив відповідний орган. Ніколи. Конституції роблять процес ухвалення рішень відкритим, тож генеральні директори мають достатньо можливостей узяти в ньому участь задовго до появи підстав для ветування.

Конституції також описують належний спосіб проведення нарад, визначають порядок денний та окреслюють вимоги щодо розповсюдження матеріалів заздалегідь. Переконаний, у конституціях треба утверджувати, що не можна показувати презентацій на засіданні органу, відповідального за ухвалення рішення. Усі мають переглядати презентаційні матеріали до наради. Така структура допомагає уникнути неекономної практики демонстрації безкінечно нецікавих слайдів на проекторі, які знуджують усіх до повного заціпеніння.