Читать книгу Шухлядні краєвиди - Емма Андріевська - Страница 1

Сонети
Могутнє – духа – пророста – зерно

Оглавление

Із циклу «Відозви»

Обрушуються – й обрис інший – барви.

Ротата – дійсність – вівців – до обори.

Незнані – риси – проступають – в збірнім,

Готуючися – до звитяг – і збурень.


Й найпроминальніше – могоричі.

Із неба – душі – розтина – смичок.

Гадючники – в свідомості – й очу.

Красуню – смерть – за кіски – парубчак.


Й де щойно – зазімки,[1] – буя – весна,

Пунктииром – й геть – левині – брами сну.

І те, що – в оберемки – легковажно,


Гуляє – неподолане – без віжок. —

Бо й там, де – ані – нив, ані – стерні,

Могутнє – духа – пророста – зерно.


1

Зазімки – початок зими, перші холоди.

Шухлядні краєвиди

Подняться наверх