Читать книгу Шухлядні краєвиди - Емма Андріевська - Страница 16

Бігун – бар’єр, аж – завидки – беруть.

Замість – світила, в небі – зяє – рот.

Навколо – густо – світлова – кора.

Пік існування: жодних правил гри.

А серце – ще – ніяк – від ошелешень.

Взнаки дається – мілководний – лишок. —

Від обрію – лишилася – калюжа —

В процесі – відмирань – і відмолоджень.

Та скрізь – поволі – утвори – кремезні,

Що – мить тому – по скверах – світ – мімозний.

І хмаросяги, кольорові – бутлі,

Що – звикли – доти – линтварі – дубити,[23]

Крокують – по – одинці – хто – куди,

Де – є джерела, із яких – майдан.