Читать книгу Шухлядні краєвиди - Емма Андріевська - Страница 5

Нa брамі дійсности – стовп – біоробот:

Цим – лусту – хліба, тим, які – маршрути,

Весілля – верх і низ – ефемериди. —

Кожний – собі, – мірою – змоги, – раду,

Заки усіх – небес – двигтюща – лійка,

Хоч навкруги – ще – регіт, охи, – зойки. —

Тлін – у руці – колоду карт – й махлює. —

Хлопчина – до колонки – чортопхайку.[7]

На площах – гучномовці – й велелюдно.

Та – течії – хто – в світло, – непідвладні.

Маля – на коника – при мамі – вйока.

Вирує, згортуючись, – гомін-накип. —

Й на розі – варить – бабця – риж-сирець,[8]

Щоб – мисочку – й для Часу Косарів.